Horizon Europe: як нова стратегія НААН запускає системну координацію міжнародних грантових проєктів.

Національна академія аграрних наук України розпочинає системну трансформацію підходів до фінансування досліджень. Стартовим майданчиком для запуску єдиного координаційного механізму став розширений робочий семінар у Президії НААН 26 серпня 2026 року, присвячений підготовці наукових колективів до системного здобуття грантів програми ЄС «Горизонт Європа».

Навчально-методичну частину заходу провели запрошені фахівці Національного контактного пункту (НКП) програми — очільниця НКП за напрямом «Культура, креативність та інклюзивне суспільство», доктор економічних наук, професор Наталія Куцмус та експертка із супроводу проєктних заявок Ірина Назарова. У роботі семінару взяли участь Президент НААН, академік Ігор Гриник, віцепрезиденти НААН — академік Микола Патика та член-кореспондент НААН Анатолій Москаленко, керівниця відділу міжнародного співробітництва НААН, доктор економічних наук, професор Оксана Бялковська, академіки-секретарі відділень, співробітники апарату Президії НААН, а також керівники та науковці дослідних установ Академії.

Зміна фінансової моделі та суспільна цінність наукових розробок

Під час обговорення перспектив галузі Президент НААН Ігор Гриник наголосив на необхідності більш гнучкого та збалансованого формування ресурсного потенціалу наукових установ. Орієнтуючись на сталу європейську практику, він підкреслив доцільність поступового виходу на модель, де поруч із базовим державним замовленням та цільовими науковими програмами ключову роль відіграватиме саме залучений міжнародний грантовий ресурс.

Щоб Академія вийшла на цей рівень, за словами очільника НААН, потрібно вирішити два основні завдання. Перше — це мовна підготовка дослідників для вільного та прямого спілкування з європейськими партнерами без посередників. Друге — чітке фокусування наукових тем на подоланні реальних суспільно значущих та економічних проблем.

Як приклад масштабної ініціативи з високим суспільним ефектом, здатної зацікавити європейські фонди, Ігор Гриник запропонував пілотний проєкт із відновлення Поліського регіону. Сьогодні понад мільйон гектарів ґрунтів регіону виснажені або деградовані, зокрема й на території Чорнобильської зони відчуження. Подальший інтенсивний обробіток цих земель є економічно збитковим та шкідливим для довкілля. Натомість науковці НААН пропонують виводити такі масиви з ріллі, перетворювати їх на пасовища та луки. Це дасть змогу не лише відновити здатність ґрунтів накопичувати вуглець, а й створити потужну кормову базу для тваринництва. З огляду на те, що Україні доводиться імпортувати понад половину окремих видів тваринницької продукції, таке рішення має прямий стосунок до національної продовольчої безпеки. При цьому підсумком роботи вчених має стати не просто рекомендація, а підготовка конкретних пропозицій щодо змін до земельного та екологічного законодавства України.

Ще один напрям — подолання залежності від імпорту в насінництві технічних культур і тютюну, де частка іноземної сировини зараз сягає 90%. Розробки вчених-селекціонерів НААН дають змогу забезпечити переробну галузь якісною вітчизняною сировиною.

Ресурсний потенціал програми «Горизонт Європа» для України

Аналітичний огляд участі українських організацій у програмі представила керівниця НКП Наталія Куцмус. Вона нагадала, що загальний бюджет «Горизонт Європа» на 2021–2027 роки становить 93,5 млрд євро, а Україна з червня 2022 року має статус асоційованого члена, що надає вітчизняним організаціям право виступати не лише партнерами, а й координаторами міжнародних проєктів.

За п'ять років реалізації програми укладено понад 18 тисяч грантових угод на загальну суму 48,2 млрд євро із середнім бюджетом одного проєкту у 2,7 млн євро. Українські організації за цей час уже вибороли 86,2 млн євро для 479 проєктів, а рівень успішності українських заявок перебуває в межах 11,3–12,7%, що є високим показником на тлі середньоєвропейських 15,3%. Основним майданчиком для аграріїв залишається Кластер 6 «Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство і навколишнє середовище» із бюджетом 8,8 млрд євро, хоча чимало конкурсів перетинаються з суміжними кліматичними й енергетичними напрямами.

Логіка формування консорціуму та критерії оцінювання

Під час методичної частини представники НКП деталізували вимоги до створення успішної проєктної заявки. Якісний консорціум має поєднувати чотири обов'язкові ланки: наукову базу (університети чи НДІ), управлінський компонент (органи влади або державні агентства), практичне впровадження (агробізнес, фермери) та комунікацію (громадські організації та медіа).

Оцінювання проєктних пропозицій здійснюється за 15-бальною шкалою за трьома критеріями (по 5 балів на кожен): наукова досконалість та інноваційність ідеї, рівень реального суспільно-економічного впливу та якість організації робіт разом із системою управління ризиками.

Використання штучного інтелекту під час підготовки заявок

Окремий блок виступу фахівчині НКП Ірини Назарової стосувався етичних норм використання штучного інтелекту в грантрайтингу відповідно до європейських рекомендацій ERA Living Guidelines. Вона підкреслила, що інструменти ШІ дозволено застосовувати лише як допоміжний засіб — для мовного редагування англомовного тексту, структурування графіків реалізації чи аналізу умов конкурсу. Натомість завантажувати в онлайн-сервіси непублічні наукові розробки категорично заборонено, а використання згенерованого тексту для написання самої наукової ідеї спричиняє негайне відхилення заявки під час експертизи.

Фінансові процедури та консультаційна підтримка

Наприкінці наради учасники обговорили практичні питання фінансового адміністрування: процедури зарахування валютних грантових коштів, специфіку оподаткування, використання системи фіксованих виплат (Lump Sum) та порядок реєстрації організацій у реєстрах ЄС. Експерти Національного контактного пункту підтвердили готовність надавати науковцям НААН постійний консультаційний супровід — від вибору конкурсів і пошуку європейських партнерів до перевірки готових заявок.

Наступним етапом цієї системної роботи стане аудит проєктних ідей наукових установ НААН та формування пулу перспективних заявок для участі в найближчих конкурсах Кластера 6 на 2027 рік. Президія закликає керівників інститутів переходити від теорії до формування робочих груп та підготовки драфтів проєктів.

Систематизація грантової роботи та посилення міжнародної співпраці дозволять науковим установам НААН не лише залучити додатковий фінансовий ресурс, а й інтегрувати вітчизняні аграрні розробки в єдиний європейський дослідницький простір.