Формування стійких систем землеробства та відновлення аграрного потенціалу України: підсумки засідання Президії НААН

Під керівництвом Президента НААН, академіка НААН Ігоря Гриника відбулося засідання Президії Національної академії аграрних наук України, присвячене розробці стратегічних засад розвитку АПК в умовах воєнного стану, кліматичних змін та євроінтеграції.

У засіданні взяли участь віцепрезиденти НААН, академіки НААН: Володимир Іванішин, Валерій Адамчук, Остап Жукорський, Віктор Камінський та інші члени Президії.

Захід розпочався з хвилини мовчання: присутні вшанували пам’ять колег із Президії Національної академії наук України, які загинули 28 вересня 2026 року внаслідок ворожого обстрілу Києва.

Продовольча безпека та відновлення земель

Ключовим питанням порядку денного став аналіз науково-інноваційних засад формування стійких систем землеробства. Із доповіддю виступив директор ННЦ «Інститут землеробства НААН», член-кореспондент НААН Микола Ткаченко.

До фахового обговорення долучилися Президент НААН Ігор Гриник, віцепрезидент НААН Валерій Адамчук, академік НААН Олександр Тараріко, а також провідні науковці та керівники установ:

Святослав Балюк — в. о. директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського», академік НААН;
Сергій Рижук — директор Інституту сільського господарства Полісся НААН, академік НААН;
Оксана Дребот — директор Інституту агроекології і природокористування НААН, академік НААН;
Михайло Яцюк — директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, доктор технічних наук;
Світлана Романова — заступник генерального директора з наукової діяльності ДУ «Інститут охорони ґрунтів» Мінагрополітики України, кандидат сільськогосподарських наук.

Учасники обговорення підкреслили, що сучасне агровиробництво функціонує під тиском зміни клімату, деградації ґрунтів і зростання дефіциту води (за даними FAO, світовий попит на продовольство до середини століття зросте на 50–70%). В Україні ці проблеми загострені війною: понад 15 млн га агроугідь опинилися в зоні бойових дій, а 13,3 млн га піддаються ерозійним процесам.

Попри це, український агросектор зберігає роль гаранта світової продовольчої безпеки:

Виробництво: У 2025 році валовий збір зернових досяг 61,04 млн тонн, що перевищує показники Німеччини (45,2 млн тонн) та Польщі (36,5 млн тонн).
Експорт: У 2024–2025 рр. агросектор забезпечив $22,5–24,5 млрд валютних надходжень (55–60% усього експорту держави).

Практичні розробки інститутів НААН

Наукові установи Академії розробили та впроваджують у виробництво серію інноваційних рішень:

ННЦ «Інститут землеробства НААН»: Створив 4–8-пільні сівозміни (врожайність 4,5–6,0 т/га), органічні технології з прибутком до 62,8 тис. грн/га та комплекс заходів із реабілітації воєнно забруднених земель.
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського»: Обґрунтував економічний механізм управління ґрунтовими ресурсами та пріоритети їх повоєнного відновлення.
Інститут механізації та автоматики АПВ НААН: Впровадив у серійне виробництво техніку для технологій Strip-till із точковим внесенням добрив.
Інститут водних проблем і меліорації НААН: Розробив системи адаптації агроекосистем до змін клімату та моделювання водного режиму.
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН: Запропонував поливні режими, що скорочують витрати води на 15–40%.
Інститут агроекології і природокористування НААН: Запустив супутниковую систему моніторингу температурного та водного стресу посівів.

Рішення Президії НААН

За результатами обговорення Президія доручила до 2027 року підготувати для Мінагрополітики пропозиції до Стратерії розвитку сільського господарства до 2030 року, сформувати аналітичну довідку зі стійкого землеробства та опрацювати запуск мережі дослідницько-демонстраційних платформ Living Labs.

Контроль за виконанням Постанови покладено на віцепрезидента НААН Валерія Адамчука.

Урочиста частина

На початку засідання Президент НААН Ігор Гриник урочисто вручив академіку НААН Олександру Тараріку високу державну нагороду — Почесну грамоту Кабінету Міністрів України, відзначивши його багаторічний внесок у розвиток аграрної науки та збереження ґрунтового потенціалу держави.