Наука, що трансформує ринок: НААН переводить вітчизняне кормовиробництво на стандарти ЄС

24 червня 2026 року відбулося розширене засідання Президії Національної академії аграрних наук України. Ключовою темою масштабної стратегічної дискусії, яка об'єднала керівництво Академії, представників обласних військових адміністрацій, провідних науковців та очільників комерційних агропідприємств, став перехід вітчизняного кормовиробництва на стандарти Європейського Союзу.

Відкриваючи засідання, Президент НААН, академік Ігор Гриник окреслив чіткі вимоги, які диктує сучасний глобальний ринок. В умовах непередбачуваних кліматичних змін продовольча безпека країни безпосередньо залежить від впровадження цифрових технологій, штучного інтелекту та тотальної екологізації виробництва. Корми залишаються головним маркером собівартості: у структурі виробництва молока вони складають до 55% витрат, а в птахівництві та свинарстві — сягають 80%. Саме тому наукове обґрунтування годівлі є ключовим чинником рентабельності та виживання сучасних ферм.

Для повного забезпечення продовольчої незалежності України та виходу споживання на фізіологічно обґрунтовані норми (83 кг м'яса та 380 кг молока на душу населення), вітчизняний АПК має досягти таких цільових показників виробництва:

• Молоко: 7,8 млн тонн (переважно екстракласу);
• М'ясо птиці: 1,5 млн тонн;
• М'ясо свиней: 500 тис. тонн;
• Яйця: 10,2 млрд штук.

Економіка годівлі від науковців: розрахунки доводять, що при раціональній, науково обґрунтованій годівлі 1 тонна високоякісного збалансованого корму має конвертуватися в 1,1 тонни молока екстракласу, 450 кг м'яса птиці або 350 кг свинини.

Щоб забезпечити ці обсяги, підрозділи Академії спільно з агробізнесом мають вийти на системні обсяги заготівлі якісних об'ємистих кормів: 16 млн тонн силосу, 6,8 млн тонн сінажу та 1,5 млн тонн сіна.

Зі стратегічною доповіддю виступив в.о. директора Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН Олександр Корнійчук. За період 2021–2025 років науковці інституту спільно з партнерами здійснили вагомий технологічний прорив, впровадивши у виробництво 101 наукову розробку та занісши до Державного реєстру сортів рослин України 67 нових сортів кормових культур і сої. Особливу цінність мають унікальні сорти багаторічних трав на основі дикорослих популяцій: «Атея», «Аврелія», «Корд» та «Аскона».

Під час детального обговорення розробок, у якому взяли участь перший заступник начальника Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Здітовецький, ректор Вінницького національного аграрного університету Григорій Калетнік, а також відомі практики — власник сімейного господарства «Велесова ферма» Михайло Травецький та директор ТОВ «Петродолинське» Дмитро Матуляк, — головний акцент було зроблено на готових інноваційних картах для бізнесу: Високоенергетичний силос: Технологія базується на використанні ремонтантних гібридів кукурудзи, підвищенні висоти зрізу до рівня нижнього качана, оптимізації ущільнення до 750–800 кг/м³ та обов'язковому внесенні сучасних біологічно-ферментних консервантів.

* Преміальні комбікорми: Гранульовані комбікорми з пре- та пробіотиками (із часткою зерна тритикале до 60%) дозволяють збільшити середньодобові прирости свиней на заключній відгодівлі до 957–963 грамів при одночасному зниженні витрат обмінної енергії.

Культурні пасовища: Новітні моделі бобово-злакових травостоїв забезпечують прибутковість на рівні 12–15 тис. грн/га в громадах та природно фіксують до 130 кг біологічного азоту на кожен гектар.

Попри успішне виконання програм, Президія чітко вказала на системні дисбаланси галузі: продуктивність тварин у багатьох фермерських господарствах України все ще на 20–30% поступається європейським показникам. Головні причини — перевитрата енергії та застаріла структура раціонів (де частка концентрованих зернових кормів сягає 85% проти 50% у країнах ЄС).

З метою усунення цих чинників та прискорення євроінтеграційних процесів Президія НААН ухвалила Постанову, якою визнала роботу Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН задовільною та затвердила наступні стратегічні кроки:

1. До 22 грудня 2026 року розробити офіційну Дорожню карту інтеграції системи кормовиробництва України до ринку країн Європейського Союзу.

2. До кінця 2028 року провести масштабні комплексні дослідження щодо оцінки та мінімізації вуглецевого сліду у короткоротаційних сівозмінах, розробивши кліматично нейтральні системи годівлі.

3. Забезпечити безперебійне функціонування Навчально-інноваційного центру «Агрокемпа» для оперативного трансферу наукових технологій безпосередньо у фермерські та сімейні господарства.

Сучасні розробки вчених НААН доводять: академічна наука сьогодні — це не абстрактна теорія, а готова, економічно обґрунтована інструкція з підвищення прибутковості для українського агровиробника.