Питанням першим порядку денного був звіт голови спілки Андрія Білоуса, який складав свої повноваження.  Він представив її структуру та основні здобутки за 2013-2014 роки,  відзначив роботу 289  наукових гуртків, які працюють на факультетах та ННІ. Саме  вони –  платформа, на якій в університеті плекаються  майбутні покоління наукових кадрів. Андрій Білоус зупинився і на проведенні наукових заходів. Одним з найважливіших був «Студентський фестиваль науки» – своєрідний звіт про роботу наукових гуртків. Також реалізовано ініціативу науково-методичного семінару «Студентська наука на 360⁰». Він пройшов вдало, тому очільник спілки запропонував, щоб такі семінари стали традиційними. Проведено і десятки наукових конференцій, зокрема «Актуальні проблеми наук про життя і природокористування». Вона, до речі, відбудеться цьогоріч вже втретє. Особливої уваги заслуговує польсько-український проект «Scientific Fun – наукові пікніки в Україні». Характерною його ознакою є доступність науки. А ще цей захід – хороша нагода запросити на навчання до університету  кращих школярів-учасників проекту. 

 

Мова йшла і про участь молодих вчених у грантах, конкурсах та стипендіальних програмах. Приємно, що науковці університету отримують премії Верховної Ради України (Світлана Сторожук) та Президента України (творчі колективи – О. Піддубний, Ю. Краснова, Т. Новак, М. Дейнега та Р. Василишин, А. Білоус, І. Лакида), а також стають стипендіатами різних зарубіжних організацій і фондів, зокрема, уряду Франції (М. Галат). Але при цьому активність  наших молодих вчених у різноманітних конкурсах, грантах можна і треба підвищувати. Слід працювати в команді, інтегруватися з партнерами. Потенціал спілки великий, але ефективність її роботи залежить від кожного молодого вченого.

 

Андрій Білоус звернув увагу на те, що в органах управління університетом практично немає представників Спілки молодих вчених. І це становище потрібно виправити. Адже вона співпрацює з аналогічними радами Міністерства освіти і науки України, НААН України, наукових установ і організацій галузевого напряму та вишів. Недаремно ж у роботі конференції взяла участь голова Ради молодих вчених НААНУ Тетяна Гриценко. Вітаючи делегатів, вона зазначила, що очолювана нею рада пишається таким партнерством.

 

 

Мова йшла і про роботу ради аспірантів університету, що входить до структури спілки. Своєрідний звіт представила голова ради Ірина Даценко. Вона розповіла про співпрацю з науковою бібліотекою вишу, зустріч з аспірантами в гуртожитку №4 (в якому, до речі, повністю відремонтували дах і багато кімнат) тощо, відзначила, що аспіранти залишаються пасивними і бояться подавати свої наукові розробки для участі в грантах. Щоб виправити цю ситуацію, рада аспіранта планує організувати науково-методичний семінар щодо перспектив участі молодих вчених у міжнародних конкурсах. Для налагодження зворотнього зв’язку вона працюватиме над розширенням та змістовним наповненням веб-сторінки на офіційному сайті університету.

 

Про діяльність ще одного підрозділу з подвійним підпорядкуванням –  Студентській організації та Спілці молодих вчених – студентського наукового клубу розповів його очільник Іван Черешнюк. Він звернувся до деканів факультетів та директорів ННІ  з проханням підсилити роботу осередків клубу у їхніх підрозділах та подякував ректорату за підтримку студентської науки. На запитання проректора з навчальної та виховної роботи Сергія Кваші, що потрібно, аби студенти як слід опанували англійську мову, Іван відповів: лише бажання кожного та організація безкоштовних курсів. Розповідаючи про студентський науковий клуб, його керівник акцентував увагу на великій кількості проведених різноманітних екскурсій. Якщо для істориків чи філологів ця форма наукового пошуку корисна, то для переважної більшості наших студентів технічних чи аграрних спеціальностей – більш пізнавальна. На що і не забула звернути увагу представниця лабораторії біосенсорики Катерина Шаванова. Хоча інтелігентною людиною і патріотом бути потрібно!

 

 

До делегатів конференції звернувся ректор університету Станіслав Ніколаєнко. На його глибоке переконання, українці мають величезний інтелектуальний потенціал. А тому відродження України розпочнеться саме з молодих вчених. Разом з цим, зауважив Станіслав Миколайович, маємо велику біду – не можемо на рівні держави чітко сформулювати вимоги. Але рано чи пізно суспільство зазнає неодмінно змін, і українська влада та бізнес зрозуміють цінність науки. Прикро, але ситуація, в якій перебуває зараз університет, не зовсім сприяє реалізації наукового потенціалу нашими вченими. Хоча цьому є об’єктивні причини. Щодня країна змушена витрачати близько 130 мільйонів гривень на проведення АТО. Проте навіть за цих умов ми не повинні здаватися. Попри все, цьогоріч університету вдалося зберегти фінансування на наукові дослідження. Тож тепер маємо ефективно використати кошти. Ректор поділився також планами щодо оновлення діяльності технопарку з метою реального запровадження у виробництво науково-технічних розробок. 

 

Він зауважив, що маємо вирішити і чимало проблем, пов’язаних з міжнародною діяльністю. Тому питання вивчення іноземних мов на сьогодні є вкрай важливим. Станіслав Ніколаєнко звернув увагу і на демократизацію процесів, які відбуваються в університеті. Зокрема, мова йшла про організацію виборів деканів та директорів, представництво Спілки молодих вчених в органах управління.

 

Соціальна складова й досі залишається гострим питанням. Незважаючи на ремонти в гуртожитках, попереду ще багато роботи – будівництво житлового будинку для співробітників та комфортного гуртожитку для аспірантів. Наразі завершується організація місць харчування в гуртожитках та корпусах, тривають роботи над базою відпочинку на Тихому озері.

 

Ректор запросив молодих вчених до діалогу і конструктивної співпраці та закликав активно долучитися до створення Ради роботодавців університету, яка, крім іншого, сприятиме поліпшенню практичної складової навчання. 

 

Перший проректор Ігор Ібатуллін, звертаючись до делегатів, наголосив: молоді вчені – це перспектива і майбутнє науки та університету. Як приклад, навів кар’єру успішних людей, котрі зробили свої найважливіші відкриття, будучи дуже молодими. Ігор Ілліч закликав молодь бути активними, впевненими у собі, ставити високі цілі і досягати їх. Маємо залучати до участі в міжнародних проектах молоду наукову спільноту. 

 

 

Делегати схвалили звіт та приступили до виборів нового керівника спілки. На цю посаду практично одноголосно обрано Марину Галат, яка до цього очолювала молодих вчених НДІ здоров’я тварин. Але оскільки  відразу не озвучила програму своєї діяльності, то наразилася на зауваження тієї жКатерини Шаванової, яка вимагала конкретики.  Тож найближчим часом Марина Галатнапрацює і представить програму таких дій. Маючи значний досвід організації міжнародної діяльності в інституті, вона прагнутиме імплементувати її на рівні університету. 

 

Новообрана керівниця проінформувала присутніх про проведення III міжнародної конференції молодих вчених «Актуальні проблеми наук про життя і природокористування». Вона пройде 28-31 жовтня. 

 

Останнім питанням порядку денного конференції стало обговорення організації проведення вже четвертого «Фестивалю студентської науки-2015». З інформацією про це виступив Віталій Страшок. До 4 травня підготовча робота має бути завершена. В цьому фестивалі демонструватимуть свої успіхи всі наукові гуртки університету. І тут знову представник лабораторії біосенсорики – цього разу Марина Таран – цікавиться: чому ж про ці успіхи ми нічого не розповідаємо на Днях відкритих дверей? Це привернуло б увагу значної кількості абітурієнтів, найбільш здібні з яких і могли б стати студентами університету. А поки що домінують паперові звіти...