Новини

Цього року Інституту виноградарства та виноробства імені Василя Таїрова Національної академії аграрних наук України виповнилося 118 років. Вчені установи створюють нові сорти винограду, проводять аналіз вина, а також консультують фермерів щодо закладки виноградників.

Як сьогодні працює Інститут виноградарства та виноробства, науковці розповіли Суспільному.

Інститут Таїрова був створений у 1905 році, коли вчений Василь Таїров заснував в Одесі виноробну станцію. У наш час інститут - це науково-дослідний центр з питань виноградарства, розсадництва та виноробства. Саме тут проводиться селекція винограду на Одещині, а також науковий аналіз вина.

"Тут відбувається витримка вина у дубових діжках і зберігається наша колекція. Всі ми знаємо, що вино народжується на полі, далі у дубовій діжці якщо потрібно, набирає сил та мужності, а у пляшці воно, все ж таки, старіє. Найстаріша пляшка зараз у нас це пляшка 1944 року", - сказала наукова співробітниця закладу Алла Лещенко.

За час існування його співробітникам вдалося зібрати окрему бібліотеку, присвячену виноградарству. За словами завідувачки відділу науково-технічної інформації інституту Анни Бурлак, у її фонді є і раритетні видання.

"У фонді наукової бібліотеки ми маємо дуже цінні видання, Ось, наприклад, виноробство та виноградарство Тартана, 1874 року, це друге видання, в якому описано виноградарство та виноробство нашого краю. Бібліотека інституту починалася ще у 1905 році, коли відкривалася станція. Ось, наприклад, перші видання, які з'явилися в її фонді – це Вісник виноробства, головним редактором якого був Таїров. Видання було засноване в 1892 році і проіснувало до 1933 року", - розповіла Анна Бурлак.

Після смерті засновника наукового центру співробітники створили окремий музей історії інституту. В ньому – особисті речі Василя Таїрова та спогади про найбільш важливі події.

"Із-поміж особистих речей є ось такий штопор французького зразка, така вінтажна старовинна річ, столові прилади, але певно що, більше як сувеніри", - уточнила Анна Бурлак.

В інституті відбувається селекція нових сортів винограду: технічних, необхідних для створення вина та столових. Наукова співробітниця Олена Салій розповіла, що селекціонери інституту створили понад 150 сортів і форм винограду.

"Створивши сорт, висіваємо його і одержуємо нові сіянці, вирощуємо і висаджуємо на поле. Це, мабуть, не менше трьох років. Потім ці сіянці виділяються, проходить ще десь п'ять років. Багаторічна праця селекціонерів, дала можливість створити понад 150 сортів і форм. До початку повномасштабної війни росії проти України в нас був виданий атлас сортів і форм винограду. Із 130 сортів виділена велика кількість реєстрових - це одеський чорний, сухолиманський, наша новинка - Ярило", - зазначила Олена Салій.

Інститут співпрацює і з виноградарями, але, розповідає його директорка Ірина Ковальова, за час повномасштабної війни це стало складніше. Вчені консультують фермерів, втім наразі створення одного винограднику обходиться в середньому у пів мільйона гривень, тож звертаються до науковців не так часто.

"На розвиток галузі, на закладку виноградників це мало дуже серйозний вплив. До нас звертаються як і представники великих підприємств, так і маленькі фермерські підприємства. Якщо людина вирішила закласти виноградник, ми в змозі оцінити цю ділянку на те, чи придатна вона, підібрати сортовий склад. Підібрати прищепну комбінацію, рекомендувати сорти, які будуть потрібні на ринку", - підсумувала Ірина Ковальова.

Нагадаємо, експерт НААН зазначив, що цьогорічні підтоплення - це прояви змін клімату.

Читайте також: "Переведення агропромислового виробництва на смарт-технології є безповоротнім": як пройшов форум із актуальних проблем агроінженерії