Новини

"Особливість цієї зустрічі полягає в тому, що вона проходить в Миколаївській області, в зоні Степу України – в зоні ризикованого землеробства, де практично щорічно першими розпочинаються весняно-польові роботи разом із іншими регіонами півдня України. А важливість зустрічі в тому, що спільно народні депутати України, аграрна наука, освіта та Мінагрополітики шукаємо шляхи, як в умовах воєнного стану із обмеженими ресурсами, добривами, пального, насіння та ще і замінуванням частини земель, виростити гарний урожай", - зазначив Ярослав Гадзало. Через довготривалі перебої у поставках мінеральних добрив та засобів захисту рослин збільшився дефіцит та зросло ціноутворення на ринку. Значно ускладнилися логістичні послуги та зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин після купівлі. Учасниками слухань зазначено, що на строки та якість проведення комплексу весняно-польових робіт будуть впливати реальний стан агропідприємств, їх близькість до лінії фронту, рівень забезпечення матеріально-технічними ресурсами та персоналом (мобілізація), а також погодно-кліматичні умови під час вегетації сільськогосподарських рослин. Водночас, на окремих площах зазначені виклики вимагатимуть від аграріїв нестандартних підходів з надаванням переваги менш затратним культурам та їх вирощуванню за технологіями, які передбачають економію палива, зменшення затрат на обробіток ґрунту та догляд за посівами тощо. "При раціональному використанні запасів вологи при поливі з використанням досягнень сучасної аграрної науки - виробництво зерна, овочів, олійних культур може забезпечити продовольчу безпеку нашої держави та сформувати частину експортного потенціалу країни. Саме впровадження науково-обгрунтованих, екологічно-збалансованих систем землеробства дають можливість забезпечувати в даній зоні одержання високих показників урожайності як зернових, овочевих та інших культур, і вести розширене відтворення родючості чорноземів. Наука в своїх рекомендаціях дає чіткі пропозиції як покращити використання агроресурсного потенціалу в зоні Степу, який в залежності від області використовується на 60-70%", - сказав президент НААН Ярослав Гадзало.