Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Набої, житло та енергія: науковець НААН про сорт "Софія" та перепони у галузі промислових конопель 14.01.2023

Набої, житло та енергія: науковець НААН про сорт "Софія" та перепони у галузі промислових конопель

У 2022 році фахівці Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України презентували новий сорт посівних конопель "Софія". В чому інноваційність сорту, яке значення мають промислові коноплі для вітчизняної економіки і що гальмує розвиток галузі, для газети "Світ" розповів завідувач відділу селекції та насінництва Інституту, кандидат сільськогосподарських наук Віталій Кабанець.  

Посівні коноплі - їх ще називають промисловими або технічними - це не медичний канабіс, навколо легалізації якого було зламано стільки списів. Це сорти, у яких вміст тетрагідроканабінолу (ТГК) - власне психотропної (або наркотичної) речовини - мінімальний або відсутній зовсім. Саме до них належить і новостворена "Софія". 

"Це сорт універсального напряму використання, - зазначив Віталій Кабанець. - Є сорти посівних конопель, які вирощуються на насіння чи стебло. Є універсальні — такі, де в переробку йде і те, й друге, проте вони менш урожайні. Натомість потенціал нового сорту «Софія» дає змогу отримувати високу врожайність як насіння (до 2 т/га і вище), так і стеблової частини рослин — тобто волокна і костриці (близько 7 т/га). Це означає, що розширюється сфера одночасного використання рослини у різних галузях виробництва: можна використовувати й зернову частину, отримуючи різні продукти — харчові, косметичні тощо, і стеблову — а це будівництво, текстиль, опалення, інші напрями. Отримуючи більшу кількість продукції після переробки врожаю, матимемо більшу додану вартість і нові робочі місця".

324083041-556247583091010-1777541349765125833-n

На створення та реєстрацію "Софії" пішло близько п'яти років. У 2016 році науковці отримали ліцензію від Держлікслужби на право вирощувати коноплі. Відтоді селекціонери оцінили наявний сортовий асортимент, підібрали батьківські компоненти, провели необхідне схрещування та щорічні добори. Це, як пояснює Віталій Кабанець, коли відбирають кращі (елітні) рослини, об’єднують їх за певними ознаками й потім висівають для розмноження та подальшого промислового вирощування, аналізуючи рівень врожайності та якість отриманої продукції, статевий склад, вміст психотропних речовин та ін. Перший урожай - із кількох соток - зібрали у 2020 році, тоді ж учені подали сорт на реєстрацію, яка успішно завершилась у 2021 році. У 2022 році в Інституті вже засіяли 20 гектарів, а наприкінці літа "Софію" презентували на щорічному фестивалі "Hemp Fest", який відбувся на Сумщині у форматі науково-практичного семінару і зібрав близько 80 провідних вчених, аграріїв, бізнесменів та фахівців у галузі коноплярства із десяти областей України.  

НАБОЇ ДЛЯ ФРОНТУ, ЖИТЛО ДЛЯ ТИЛУ, ЕНЕРГІЯ ДЛЯ ВСІХ

Що можна виготовити з конопель? Легше, мабуть, перерахувати, чого не можна. Раніше вважалося, що  продукти переробки цієї рослини є сировиною для близько 20 тисяч виробів, тепер ідеться про понад 50 тисяч. Харчові продукти, ліки, одяг, взуття, папір, мотузки, канати, будівельні матеріали - конопляна сировина може використовуватися у найрізноманітніших галузях економіки. 

Протягом кількох століть ця рослина була важливою сільськогосподарською культурою, і задовольняла всі ключові потреби людини - від їжі до теплих домівок - аж поки не була витіснена з ринку виробниками целюлози, полімерних матеріалів, палива, бавовняної продукції та криміналізована конвенцією ООН 1961 року про наркотичні засоби. Знадобилося пів століття, щоб світ отямився і зрозумів, наскільки він себе обкрадає, бездумно відмовившись від культивування конопель. Але осад, як то кажуть, залишився. Принаймні в Україні. Хоча саме для нас і саме сьогодні втрачений "конопляний рай" найперше став би у пригоді. 

Йдеться, зокрема, про можливості застосування конопляної продукції для військових. І це не лише пошиття одягу і спідньої білизни з високоякісного й міцного текстилю, що дихає, добре всотує піт і не подразнює шкіру. А ще цю продукцію можна використовувати в оборонній промисловості як сировину для виготовлення пороху.  

"Згідно з наявною інформацією, у Шостці на заводі хімічних реактивів було проведено тестування вибухової суміші з додаванням  конопель ще у 2015 році, - розповів Віталій Кабанець. - У висновку вказано "…технічні сорти конопель, створені українськими селекціонерами, цілком придатні для виготовлення пороху, який не поступається існуючим традиційним аналогам, а в дечому навіть перевершує їх". Справа у тому, що коноплі стійкіші до вологи, тож набої з таким порохом довше зберігаються і майже не відсирівають. А це дуже важливо в бойових умовах. Згідно з дослідженнями, проведеними в інших країнах, порох, зроблений з конопель, має кращі балістичні характеристики. Якщо швидкість звичайної кулі — 615 метрів на секунду, то швидкість тієї, у складі якої є конопляні інгредієнти, збільшується до 800".

Є також думка, що конопляні волокна ні в чому не поступаються синтетичному кевлару, з якого виготовляють бронежилети: плити з конопель витримують постріли з бронебійних набоїв і водночас легші за кевларові. Але це припущення наразі потребує додаткових досліджень. Ще один перспективний напрям застосування конопляної сировини - будівництво. 

"Костриця конопель - дуже добрий будівельний матеріал, відомий ще з римських часів, - зазначив Віталій Кабанець. - Споруди з неї залишилися й дотепер, переживши не одну тисячу років. Це матеріал, з якого можна виробляти костробетон і зводити екологічні, енергоефективні та міцні будинки. Жодних синтетичних складових - лише костриця, вода і вапно певних видів. Це швидка відбудова, зокрема для переселенців. Я знаю, що такі проєкти вже розпочинаються на Львівщині. У Сумській області теж є підприємство, яке спеціалізується на будівництві з конопель. Виробники такого житла закуповують кострицю у підприємств в Україні, які вирощують і переробляють коноплі. Під переробкою мається на увазі розділення зібраного стебла (трести), на волокнисту частину, з якої потім виготовляються ткані й неткані матеріали, і деревну - тобто власне кострицю. У нас є кілька підприємств, які це роблять, зокрема у Сумській, Полтавській та Київській областях". 

Окрім того, додає науковець, у зв’язку з енергетичною кризою, що має глобальний характер, і особливо, в Україні після військової агресії рф, має сенс використовувати біомасу конопель як енергетичну сировину. Завдяки високому врожаю стебел (10 т/га і більше), які містять до 80 % целюлози, солома конопель за теплотворною здатністю лише дещо поступається кам’яному вугіллю і перевищує більшість порід дерева.  

"Рослина в цілому або окремі її частини можуть використовуватись для виробництва енергії на таких напрямках: спалювання, газифікація, біодизель, гідролізний (ферментний спирт), біогаз", - уточнив науковець НААН.

324069147-846358543527860-7509563816180430940-n

ПАЛИЦІ У КОНОПЛЯНИХ КОЛЕСАХ

Однак сучасний стан коноплярства в Україні - далеко не те, що могло б бути за наших "стартових умов". Так, у нас є локальні здобутки, але немає зрозумілої державної політики - такої, яка б спонукала фермерів вирощувати коноплі, а бізнесменів і виробників - створювати кластерні об’єднання і в такий спосіб розвивати галузь.

"Справа у тому, що транспортувати зібрану сировину (тресту) задля переробки далі, ніж на 50–70 кілометрів, нерентабельно - тому й напрошується ініціатива кооперації, кластеризації, інакше кажучи, об’єднання процесів у одній місцевості, - пояснив Віталій Кабанець. - Маємо нині лише точкові ініціативи на місцях, і вони залишатимуться такими, поки не буде відрегульовано законодавство, розмежовані медичні й промислові коноплі та умови їх культивування і переробки. Бо сьогодні вирощування медичних конопель законом взагалі не передбачено, а в законопроєктах, які так жваво обговорюються, усе "звалено в одну купу".   

324426465-1121692491838874-6088076387034123835-n

Українське законодавство розуміє коноплі винятково як наркотичну культуру. Водночас психотропний (а також - знеболювальний) ефект має лише один канабіноїд - згаданий вже тетрагідроканабінол, який у значній кількості присутній у медичних сортах конопель. Саме за вмістом цього психотропного елементу визначається, чи є посів промисловим, чи ні. Усі інші канабіноїдні сполуки (їх близько ста), як показують результати закордонних досліджень, не мають наркотичного ефекту і можуть бути у промислових (технічних, посівних) сортах. 

У 1990-х роках  українські селекціонери з Інституту луб’яних культур НААН України (м. Глухів, Сумська область) вперше у світі створили сорти, у яких повністю відсутній тетрагідроканабінол. Проте Постановою Кабміну від 6 травня 2000 року № 770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" усі без винятку коноплі внесені у список 3 таблиці I - "Рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини".

Щоправда, у примітці написано: якщо у висушеній соломі тетрагідроканабінолу менше ніж 0,08%, культивування таких рослин для промислових цілей дозволяється. Але щоб вирощувати навіть технічні коноплі, треба все одно отримати ліцензію. А перед тим - дозвіл від МВС на об’єкти та приміщення. А ще раніше - закупити насіння. Тобто понести затрати, не знаючи, чи отримаєш той дозвіл, і ліцензію. Адже вимоги - наче вирощуєш саме наркотичні рослини. 

Наприклад, поле має бути розташоване не ближче, ніж пів кілометра до населеного пункту. Приміщення мають бути ізольовані від загального масиву будівель. Працівники, які вирощуватимуть рослини, повинні  отримати довідки про те, що вони не стоять на наркотичному обліку і не мають непогашеної судимості і т.д.

"Штучні обмеження дедалі більше схиляють сільськогосподарського виробника вирощувати простіші й зрозуміліші культури - озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою і т. д.", - зауважив науковець.

НЕ ВИГАДУВАТИ ВЕЛОСИПЕД

В ЄС більш лояльно ставляться до промислових конопель. Якщо у нас «допуск» по тетрагідроканабінолу - 0,08%, то в країнах Європи - 0,2% і навіть до 1% (Швейцарія), у США - 0,3%.  А згідно з рекомендаціями  Всесвітньої організації охорони здоров’я, все, що нижче одного відсотка тетрагідроканабінолу - не несе соціальної небезпеки. Ба більше: сільгоспвиробників, які працюють у цій галузі  - стимулюють, а не відлякують. 

"У Європі я консультував деякі підприємства. У 2017–18 роках була компенсація на вирощування промислових конопель, - уточнив Віталій Кабанець. - Держава компенсувала до 30% витрат на вирощування. У США прийнятий "Закон про фермерські господарства" у 2018 році спеціально розмежував коноплі на промислові (хемп) (до 0,3% ТГК) і медичні (канабіс) (понад 0,3% ТГК), щоб це були дві окремі державні програми. І фермери, які вирощують хемп — також отримують субсидії й дотації від держави. У Парагваї взагалі дозволили простому населенню вирощувати промислові коноплі, а держава-монополіст викуповує урожай за заздалегідь обумовленими цінами — близько тисячі доларів за тонну насіння. У деяких інших країнах держава також виступає монополістом, бо це дуже приваблива і прибуткова галузь. А ми, українські науковці-селекціонери, зібравши врожай з експериментальних полів, за законом мусимо після очищення знищувати залишки продукції, так само як і стебла, які залишаються на полі. Звозимо в окреме місце і спалюємо, про що складаються акти. Хоча спалювати, як ми розуміємо, теж не можна".

324106913-692427729275907-4020120551131727249-n

Фахівець зазначив, щоб створити прозорий і зрозумілий законопроєкт, який би об’єднав вирощування, перероблювання, реалізацію та споживання — потрібне лише бажання. А також синергія усіх причетних: законодавців, науковців, асоціацій, виробників, переробників, влади й бізнесу, лікарів і аграріїв. 

"А можна й взагалі не "вигадувати велосипед", - припустив Віталій Кабанець. - У світі напрацьовано непогане законодавство, зокрема у тих же США. Відтоді, як 2018 року там ухвалили закон про фермерські господарства, де промислові коноплі майже прирівняні до звичайної сільськогосподарської рослини, а отже, і ставлення до них максимально декриміналізоване - площі посівів під хемп почали збільшуватися в рази. І за чотири роки відбувся стрімкий розвиток галузі".

Вітчизняне насіння промислових конопель має попит не тільки в Україні, а й за кордоном - у Канаді та США, в Казахстані й Китаї. Якщо наше насіння купують і везуть через пів світу - значить, воно того варте. До того ж в українських науковців є неабиякі технологічні здобутки - створені безнаркотичні сорти (згідно з результатами експертного дослідження, у рослинах сорту посівних конопель "Софія" в умовах 2022 року тетрагідроканабінолу взагалі не виявлено) з високим потенціалом продуктивності, відпрацьовані технології насіннєвого, волокнистого, універсального (або двобічного) напрямів вирощування і, відповідно, подальшої переробки і використання продукції. А законодавче ставлення досі — як до соціально небезпечної культури. 

"Наскільки мені відомо, в жодній країні Європи посівні коноплі не охороняються. У нас до 2012 року була обов’язкова охорона посівів, яка збільшувала собівартість до 20–25%. Наразі законопроєкт №7457, який "висить" у Верховній Раді, теж передбачає охорону місць вирощування, зберігання й переробки хемпу. То що можна говорити про розвиток галузі, якщо навіть в елементарному є такі штучні обмеження? Ми маємо справді унікальні напрацювання, які користуються попитом у світі, і водночас - продовжуємо буксувати в Україні" - підсумував Віталій Кабанець.



Повернення до списку



Новини України

Пошук:
 

Експерти порахували, які фрукти є лідерами українського експорту 07.07.2015 Експерти порахували, які фрукти є лідерами українського експорту

Дата новини:  07.07.2015

В Україні проведуть реформу у сфері насінництва та розсадництва 05.05.2015 В Україні проведуть реформу у сфері насінництва та розсадництва
Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект №1460-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України...

Дата новини:  05.05.2015

За 1 квартал вартість сільськогосподарської продукції зросла на 70% 28.04.2015 За 1 квартал вартість сільськогосподарської продукції зросла на 70%
В Україні середні ціни реалізації аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами у січні-березні 2015 року зросли на 70% порівняно з аналогічним періодом 2014 року ...

Дата новини:  28.04.2015 12:31:00

Українським аграріям потрібно об'єднуватися для виходу в ЄС — євродепутат 27.04.2015 Українським аграріям потрібно об'єднуватися для виходу в ЄС — євродепутат
«Українські аграрії мають хороші шанси на європейському ринку. Багато говорять, що європейський аграрний ринок переповнений. Але, як показує практика, лише частина покупців принципово купують місцеві продукти ...

Дата новини:  27.04.2015

Зернові та зернобобові культури вже посіяно на площі 2,4 млн га Зернові та зернобобові культури вже посіяно на площі 2,4 млн га

Дата новини:  23.04.2015


Новини України 796 — 800 з 803
Початок | Поперед. | 157 158 159 160 161 | Наст. | Кінець Всі