Новини

Днями відбулося чергове засідання Бюро Президії Національної академії аграрних наук України. Під час засідання розглянули питання наукового забезпечення розвитку екологічно чистого бджільництва.

Із доповіддю на цю тему виступив директор ННЦ "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича" Володимир Постоєнко.

Наукове забезпечення розвитку екологічно чистого бджільництва є важливою складовою підвищення ефективності органічного виробництва та формування експортного потенціалу конкурентоспроможної продукції бджільництва. Органічне виробництво як цілісна система господарювання і виробництва харчових продуктів поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, необхідний рівень біологічного розмаїття та збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання тварин, а також використанням речовин та процесів природного походження. 

У світі щорічно виробляється понад 2 млн т меду, з якого близько 600 тис. т (30%) припадає на органічний мед. В Україні ці показники становлять відповідно 100 тис. т і 300 т (менше 0,5%), майже весь органічний мед експортується. На зараз на вітчизняному ринку органічної продукції присутні понад 500 виробників. Станом на 2020 р. під органічне виробництво  виділено  309 100 га, що становлять 0,7% земель сільськогосподарського призначення. 

У 2020 році Україна посіла 4 місце із 124 країн за обсягами експортованої органічної продукції до країн ЄС. Загалом же, експорт українських органічних продуктів у 2020 році склав приблизно 204 млн $ США.. Частка виробництва органічного меду становить 4% від всього обсягу виробництва органічної продукції в Україні. Вперше експортували український органічний мед 2017 року, а у 2018-2019 роках його обсяги досягали щороку майже 300 т. 

Продовж 2016-2020 рр. ННЦ "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича" виконував 13 завдань, з яких  5  –  з напряму "Органічне бджільництво. Зокрема:

• проведено виробниче випробування внутрішньопородного типу карпатських бджіл «Синевир і внесено  Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві;
• проведено комісійне випробування внутрішньопородного типу «Гадяцький» української степової породи бджіл; 
• запропоновано ефективні препарати («Девар», «Консорціум мікроорганізмів, штами 1, 2, 3»), які є екологічно-безпечними способами оздоровлення бджіл та можуть застосовуватись на всіх етапах медозбору;
• розроблено критерії оцінювання показників монофлорних медів з акації, липи та соняшнику, що може сприяти збільшенню їх експорту;
• застосовано способи тестування забруднення агроландшафтів і урбанізованих територій за допомогою біоіндикаторних властивостей бджіл та продуктів бджільництва, досліджено стан накопичення деяких важких металів у ґрунті, тільцях  бджіл та продуктах бджільництва;
• удосконалено законодавчу базу в галузі бджільництва та запропоновано стратегію її розвитку на основі визначення оптимальних умов функціонування комплексного напряму виробництва продукції бджільництва на 2021-2025 рр.;
• розробляється кадастр ентомофільних рослин з урахуванням календаря цвітіння медоносів, їх нектароносно та пилконосної цінності для формування стабільної кормової бази бджіл Лісостепу України в різних еколого-природничих умовах нашої країни,
• підготовлено до друку ілюстрований каталог медоносних культур з урахуванням календаря їх цвітіння. 

Інститутом біології тварин НААН за досліджень із застосування пробіотиків при підгодівлі бджіл з’ясовано механізм фізіологічного впливу пробіотика L. casei В-7280, який має стимулюючий ефект на життєздатність медоносних бджіл карпатської породи та є нетоксичним, що робить його придатним для застосування в органічному бджільництві.

Інститутом сільського господарства Карпатського регіону НААН проводяться дослідження з визначення вмісту важких металів, зокрема й токсичних, у ґрунті, бджолиному обніжжі, що є важливими показниками в органічному бджільництві.

Забезпечення отримання органічної продукції має кілька перешкод: це втрата біорозмаїття природної флори медоносних рослин, що призводить до значного погіршення кормової бази бджільництва. Причинами цього є істотна зміна клімату, зміна видів культур, що висіваються аграріями, відсутність сівозмін, через що монофлорні меди з рослин природної (акація, липа) та культурної флори (гречка, еспарцет) отримуються в незначних кількостях та не забезпечують потреби населення в органічній продукції бджільництва.

Для розв’язання зазначених проблем необхідно збагатити природні фітоценози медоносними рослинами, що покращить медозбір; - створити  колекцію медоносних рослин природної та інтродукованої флори у складі спеціалізованого ботанічного саду для отримання органічної продукції бджільництва в кліматичних умовах території України як бази для моніторингу та контролю всього циклу виробництва органічної продукції бджільництва, згідно з Правилами, що регламентують отримання органічних продуктів.

Наразі в Україні не існує жодного ботанічного саду, у складі якого була б колекція нектаро- та пилконосних рослин. Отже, науковий супровід порушеної проблеми потребує удосконалення підходів щодо виробництва органічної продукції бджільництва, зокрема, необхідності покращення кормової бази рослин-медоносів шляхом створення спеціалізованого ботанічного саду з колекцією рослин-медоносів природної та інтродукованої флори у його складі. 

В обговоренні доповіді взяли участь академіки, які наголосили на важливості порушених питань та необхідності поглиблення досліджень із зазначеної проблеми. Варто і надалі працювати над посиленням комунікації аграріїв і пасічників, яка забезпечить збільшення врожайності для аграріїв, а пасічники матимуть кращий медозбір та здорових бджіл. Не забуваймо –- аграрне виробництво та бджільництво залежні одне від одного

За підсумками обговорення і наданих пропозицій Бюро Президії ухвалило відповідний проєкт постанови.

Нагадаємо, НААН та Львівський національний університет природокористування підписали угоду про співпрацю.

Читайте також: "Для збільшення виробництва продуктів Україна має розвивати АПК": виступ Президента НААН Ярослава Гадзала на форумі "SEВ-2022"