02.02.2022
"Якщо зараз не профінансувати селекцію, у 2024 році Україні доведеться імпортувати річкову рибу", – Ігор Грициняк
Червоний і чорний кав’яр українського виробництва: завдяки роботі науковців Інституту рибного господарства НААН фантастика стала реальністю. Осетрові нині вирощують на Одещині й у Чернівцях. Натомість, унаслідок природних та антропогенних чинників, чисельність популяції річкової риби падає: у порівнянні з 2013 роком вона знизилася на 70%. За таких темпів до 2024 року Україна змушена буде перейти на імпорт. Аби цього не сталося держава має підтримувати програми селекції й відтворення риби, наголошує директор Інституту Ігор Грициняк.
Завдяки виділенню урядом коштів на технічне переозброєння і переорієнтацію лабораторій у 2008-2009 році, при Інституті рибного господарства НААН України були створені три нові лабораторії: біотехнологій, вірусології і бактеріології, генетики і цитогенетики.
"Нашим науковцям вдалося досягти кращого розщеплення ферментів – завдяки цьому, осетрові менше хворіють і краще ростуть. Збільшилась популяція форелі. 16 років тому по всій Україні вирощували 4 тонни, сьогодні – 10 тисяч тонн. Ми вже вирощуємо 6-8 тонн, а у перспективі – 10 тонн власної червоної ікри. Близько 5 тонн чорної ікри. Уся ця продукція реалізується всередині країни", – розповідає директор установи Ігор Грициняк.
За даними фахівців НААН, нині Україна імпортує переважно морську рибу – через скорочення власного вилову.
"В Азовському морі у нас фактично залишився лише бичок, бо решту видів було винищено через безвідповідальне, хижацьке ставлення. А з тих акваторій, де є більші популяції, нас витіснила Росія. Чорноморські зони вилову риби також переважно перебувають у руках РФ. Тому в Україні в рази зменшився вилов морської риби", – коментує Ігор Грициняк.
Він зауважив, що потреби імпортувати ставкову рибу в Україну – немає, адже власної популяції повністю вистачає.
"Ми здатні збільшити її в рази й експортувати. Але інші країни захищають інтереси власних виробників. В Україні ж регуляторна роль держави знівельована. У США Мінагро за своїм значенням майже дорівнює Пентагону. А в Україні відповідне міністерство просто ліквідували. І це – при тому, що 75% доходів державного бюджету формує саме аграрна галузь", – наголосив науковець.
Експерт підкреслив, що сьогодні рибна галузь – унікальна підгалузь тваринництва, яка не імпортує генний матеріал. У складі Інституту діє єдиний селекційно-племінний центр в Україні. І наразі цей живий генетичний банк функціонує фактично без допомоги держави. За його словами, галузь потребує державного захисту і підтримки програми селекції.
"Має зберігатися маточний матеріал – принаймні, подвійний-потрійний запас. Крім того, цей матеріал потрібно постійно оновлювати. Слід враховувати, що за 6-8 років продуктивність гнізда падає. Тому селекційна програма в державі має бути безперервна. Якщо ми її перервемо бодай на рік, нашу рибну галузь відкине на 7-8 років назад", – пояснює Ігор Грициняк.
Нагадаємо, Україна створила найбільше сортів черешні у світі: науковці НААН прагнуть зробити ягоду дешевшою.
Читайте також: “Програма рибної селекції має бути безперервною і потребує підтримки держави”, - Ігор Грициняк
Читайте також: “Програма рибної селекції має бути безперервною і потребує підтримки держави”, - Ігор Грициняк
Пошук:
09.07.2024
Збирання врожаю озимих та ранніх ярих зернових культур на полях Інституту зернових культур
03.07.2024
День поля на базі Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН
19.06.2024
Ігор Гриник провів робочу зустріч із польськими науковцями
12.06.2024
Стартував прийом заявок на добрива для аграріїв із прифронтових областей
10.06.2024
Уряд врегулював Порядок одержання посвідчення на право роботи з пестицидами
Новини України 16 — 20 з 868
Початок | Поперед. | 2 3 4 5 6 | Наст. | Кінець