Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

21.04.2021

Науковці Інституту сільського господарства Полісся провели дослідження змін клімату у центральній частині Правобережного Полісся, їх впливу на сільське господарство

21 квітня 2021 року ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» за підтримки ФАО провів IV Міжнародну науково-практичну конференцію «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти», метою якої стало обговорення питань щодо впливу глобальних змін клімату на розвиток сільського господарства та визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень щодо адаптації до змін клімату та зниження ризиків від екстремальних кліматичних явищ.

Участь у конференції взяв директор Інституту сільського господарства Полісся  Сергій Рижук.

2021-04-21_16-14-27.jpg

Про те, наскільки актуальною для Житомирщини є зазначена тема, свідчать, зокрема, і дослідження, які проводяться науковцями Інституту сільського господарства Полісся.

У тезах, підготовлених академіком НААН Рижуком С.М., кандидатом сільськогосподарських наук Мельничук А.О, кандидатом сільськогосподарських наук Савчук О.І., йдеться про результати аналізу метеорологічних показників (сума негативних температур за зимовий період з наростаючим підсумком, середньорічна температура повітря, сума опадів за вегетаційний період, оцінка вологозабезпечення за гідротермічним коефіцієнтом Г.Т. Селянинова) регіональної Коростенської метеорологічної станції. Мета дослідженьвиявити особливості змін клімату, співставивши метеорологічні показники за період 1946–2020 рр. в Правобережному Поліссі, в центральній його частині (Житомирська область).

За результатами проаналізованих середніх температур повітря за довготривалий період (1946–2000 рр.) встановлено, що клімат у центральній частині Правобережного Полісся став теплішим. Середня багаторічна температура повітря зросла на 0,4оС (5,9%), при цьому потепління більшою мірою торкнулося зимових місяців. Середня багаторічна кількість опадів збільшилася на 8 мм, у тому числі в зимові місяці – на 17,5%, весняні – 3,5, літні – 0,4 (практично не змінилася), а в осінні – зменшилася на 8,2%. Якщо до 2000-х років кількість посушливих років становила близько 10 %, то за останні 20 років прояв посухи наблизився до показника 60 % (ГТК за вегетаційний період становив менше 1,15 ).

Найбільш переконливою, на переконання науковців, є динаміка показників суми негативних температур з наростаючим підсумком, які засвідчують про істотне зниження суворості прохолодного періоду (листопад–березень) і посилання тенденції до потепління. Тренд зміни суми негативних температур з наростаючим підсумком поступально знижувався в холодний період року від мінус 600о у 1962–1973 рр. до мінус 250 о у 2019–2020 рр. (рис. 1).

r1.JPG

На фоні загального потепління клімату протягом останніх 2011–2020 років, постійно спостерігаються сильні та дуже сильні посухи у період критичного розвитку   сільськогосподарських культур (третя декада травня, перша й друга декади червня та серпень). Названі зміни призводять до зростання аридності або посушливості кліматичних умов. Таким чином, внаслідок суттєвого зростання температурного режиму, незважаючи на порівняно відносну сталість атмосферних опадів, комплексні гідротермічні показники зазнали суттєвих змін в сторону погіршення. Зміни клімату – це не тільки потепління, а й розбалансування, зокрема різкі перепади температурних режимів. Негативні наслідки у сільському господарстві, спричинені змінами клімату, зумовлюють ризики щодо продовольчої безпеки країни.

 Середньо багаторічна температура повітря в Центральній частині Полісся за період спостережень 1946–1986 рр. не перевищувала 8о С. Починаючи з 1989 року до теперішнього часу, проявляється чітка тенденція підвищення  середньорічної температури повітря (рис. 2). 

r2.JPG

Таке температурне підвищення було характерне й для інших регіонів України. Впродовж цього часу середня річна температура повітря у 70 % випадків була вищою за норму. Найвища середньорічна температура за весь період інструментальних спостережень за погодою була зафіксована у 2007 р. Вона по всій території країни на 2–3 °С перевищила норму. Наприклад, у Києві вона становила +10,3° (норма +7,7°) і була вищою, ніж в Одесі за нормою, а в Одесі +12,6° (норма +10,1°) не фіксувалася до цього часу зовсім [5].

Що стосується опадів на регіональному рівні, то спостерігалися істотні їх зміни за окремими періодами (рис. 3). 

r3.JPG

Як видно із діаграми, поступальний позитивний тренд у бік збільшення відмічено з 1946 по 1980 рр. З 1980 по 1997 роки досягнута певна стабільність і рівномірність випадання у вегетаційний період. З 2000 року відмічено чіткий тренд до зменшення кількості опадів з одночасним підвищенням температурних показників. Нині середньо багаторічна кількість опадів знаходиться в межах 530-580 мм. Полісся за таких погодних умов можна вважати зоною помірного або нестійкого зволоження.  

 Результати досліджень кліматичних змін центральної частини Полісся показали, що темпи і напрямок цих змін направлені у бік посилення дефіциту вологи. Головними його ознаками є зменшення річної та вегетаційної суми опадів, зростання середньорічної температури та різке зниження величини гідротермічного коефіцієнта, що істотно розширює зону нестійкого зволоження (рис. 4).

r4.JPG


Таким чином,  за результатами аналізу основних агрокліматичних показників в умовах Житомирського Полісся у найближчий період найбільш ймовірно, що кількість посушливих років буде збільшуватися, а інтенсивність посух посилюватися. Це відбувається на фоні стійкого підвищення температури повітря не тільки в холодний період року, а й в інші сезони, особливо у червні та серпні. Ситуація ускладнюється ще й нерівномірністю випадання опадів упродовж вегетації сільськогосподарських культур.

У зоні Полісся в процесі змін клімату з’явився додатковий ресурсний потенціал – потепління, який за історичного періоду знаходився в мінімуму, що не дозволяло реалізовувати умови достатнього зволоження. Такі зміни стали сприятливими для розширення площ вирощування найбільш ліквідних комерційно привабливих культур (соняшника, сої, кукурудзи на зерно, ріпаку, пшениці озимої), –  акцентують науковці.

 



Повернення до списку



Новини України

Пошук: