Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

 Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 2 квітня 2021 року 02.04.2021

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 2 квітня 2021 року


У третій декаді березня спостерігалась контрастна за температурним режимом, з опадами у вигляді дощу та мокрого снігу переважно у першій половині декади, погода.

Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 2-6 0С вищою за норму і становила 2,6-9,2 0С тепла. Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 10 до 17 0С тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 27-35 0С, мінімальна – знижувалася від 1 0С морозу (на півдні)  до 5 0С морозу (на сході), на поверхні грунту до 4-7 0С морозу.

Опади у вигляді дощу та мокрого снігу спостерігалися майже на всій території країни, лише на півночі їх не було. Так, за повідомленнями наукових установ Академії їх кількість становила:  у Харківській області 3-8 мм (25-30 %  декадної норми), у південній частині області 12-13 мм (80-85 %), у Львівській та Житомирській  – 4-6 мм (27-58 %), у Кіровоградській – 4-10 мм (28-85 %), у крайніх західних регіонах області – 14-16 мм (95-114 %),  у Херсонській – 5-20  мм (124-265 %), у Дніпропетровській – 20-27 мм (167-225 %).

Метеорологічне відновлення весняної вегетації (стійкий перехід  середньодобової температури через +5 0С) у південних областях країни  відбулося 13-16 березня, на решті території – 26-31 березня, у західних областях – 1-2 квітня. За спостереженнями науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН відновлення вегетації у Сумській області відбулося 30 березня, що на 4 доби раніше середнього багаторічного показника. Проте, слабка вегетація озимих культур спостерігалася з 25 березня. На посівах пізніх строків сівби (20.10 – 01.11.) рослини озимих культур увійшли в зиму у фазі «початок сходів», на даний час на цих посівах отримано повноцінні сходи. Тобто, рослини відновлюють ростові процеси і для їх активізації у першу чергу потрібен азот, який було внесено у більшості господарств по мерзло-талому грунту, або зараз розкидним способом.

Упродовж третьої декади березня агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимих культур були сприятливими.

Результати визначення життєздатності рослин пшениці озимої, які одержано за допомогою лабораторних досліджень та польових обстежень посівів, показали, що 96–98 % рослин успішно перезимували і з підвищенням температури повітря почали утворювати нові листки та пагони і поновили формування вторинної кореневої системи.

За повідомленням Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН на території Харківської області окремі посіви пшениці озимої мають буруватий вигляд, що викликано підсиханням відмерлої частини листових пластинок через зниження температури повітря у лютому, коли мінімальна температура повітря знижувалася до – 17-23 0С морозу, на поверхні снігу до  20-24 0С морозу. На тих полях області, де товщина снігового покриву не перевищувала 3-5 см та площі було засіяно слабозимостійкими сортами, відмічалося ушкодження  до 10-20 %  листків приблизно на 3-7 см листової пластинки. За даними лабораторії зернових культур Національного центру генетичних ресурсів рослин України сорти вітчизняної селекції Досконала, Фермерка, Здобна, Запашна, Гайок, Подолянка, Бунчук, Богдана, Оржиця нова, Мудрість одеська, Юзівська та інші мають практично не пошкоджену листкову масу осіннього утворення, на їх посівах відмічено відростання центрального листка висотою 1,5-2,5 см.

Наразі стан посівів озимих зернових культур на більшості посівних площ добрий та задовільний і в подальшому буде залежати від багатьох чинників – інтенсивності наростання температури повітря, вологозабезпечення ґрунту, рівня мінерального живлення та системи догляду за посівами.

Наступним етапом після відновлення вегетації озимих культур є боронування, яке проводиться при настанні фізичної стиглості ґрунту. Період боронування обмежений в часі, тому виконання цього агрозаходу здійснюється протягом 1,5-2,0 днів, не допускаючи пересихання ґрунту.

Відомо, що в останні роки у зв’язку з різким підвищенням температури повітря навесні скорочується період між настанням фізичної стиглості ґрунту та оптимальними строками сівби ранніх ярих культур. В агрометеорологічних умовах, які склалися на сьогодні, сівбу треба розпочати при першій можливості виходу в поле та завершити впродовж 5‒7 діб. Рання сівба сприяє ефективному використанню вологи, підвищує схожість насіння, поліпшує ріст і розвиток рослин.

Враховуючи значний запас інфекції хвороб і шкідників на озимих зернових культурах, їх пригнічення за ранньовесняного періоду та прогнозований інтенсивний розвиток у подальшому, існує загроза ураження посівів хворобами та пошкодження шкідниками, що особливо небезпечно на ослаблених стресовими чинниками рослинах. Тому, рекомендується проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів для своєчасного застосування засобів захисту.

За даними Мінагрополітики у 2021 році заплановано посіяти ярих зернових культур на площі 7455,8 тис. га, у т.ч.: пшениці – 170,3 тис. га; ячменю – 1367,8 тис. га; вівса – 162,55 тис. га; гороху – 235,4 тис. га; кукурудзи – 5324,3 тис. га; гречки – 79,1 тис. га; проса – 116,3 тис. га, а також пізніх культур: буряків цукрових – 223,4 тис. га; соняшника – 6402,2 тис. га; сої – 1400,8 тис. га.

Розпочато сівбу ранніх ярих зернових культур. Станом на 25 березня вже посіяно: пшениці ярої – 1,8 тис. га (91% запланованих площ у Херсонській області);  ячменю ярого – 87,15 тис. га, з них: 84,1 тис. га (89 % у Херсонській); 1,6 тис. га (2% у Миколаївській); 1,4 тис. га (1 % у Донецькій) областях, вівса – 1,87 тис. га, з них: 1,75 тис. га (90% у Херсонській); 0,12 тис. га (10 % у Закарпатській) областях.


Повернення до списку



Новини України

Пошук: