Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

26.02.2021

На бюро Президії НААН розглянуто питання «Селекційні досягнення та проблеми вирощування ярого голозерного та плівчастого ячменю в Україні»


25 лютого 2021 року під головуванням президента НААН Ярослава Гадзало відбулося засідання бюро Президії Національної академії аграрних  «Селекційні досягнення та проблеми вирощування ярого голозерного та плівчастого ячменю в Україні».

IMG_20210224_101439.jpg

З доповіддю виступив директор Інституту сільського господарства Степу, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Семеняка Ігор Миколайович. Серед виступаючих також Соколов В’ячеслав Михайлович – директор Селекційно-генетичного інституту – Національного  наукового центру  сортовивчення і насіннєзнавства НААН, член-кореспондент НААН; Гирка Анатолій Дмитрович – заступник директора з наукової роботи ДУ Інституту зернових культур НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор; Гудзенко Володимир Миколайович – заступник директора з наукової роботи Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН; доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник; Голобородько Ольга Пантелеймонівна – голова ПСП “Синюха” Новоархангельського району Кіровоградської області, голова Кіровоградської обласної ради сільськогосподарських підприємств, член Ради Громадської спілки “Аграрний союз України”.

IMG_20210224_101453.jpg

Питання, яке винесене на розгляд бюро Президії НААН є актуальним і важливим. Ячмінь є однією з провідних зернових колосових культур в Україні, що зумовлено його широким використанням у переробній, харчовій, пивоварній, кондитерській, фармацевтичній промисловості та у кормовиробництві. За обсягами виробництва і експорту зерна ячменю Україна посідає одне з лідируючих місць у світі. Стабілізація виробництва зерна ячменю в Україні має вагоме значення для продовольчої безпеки держави.

Селекцією ячменю ярого в Україні замається 8 установ мережі НААН, два вищих учбових заклади та три приватні фірми. Вітчизняні селекційні здобутки конкурують з досягненнями селекціонерів Німеччини, Франції, Чехії, Данії, Нідерландів, Канади, Великої Британії, Росії та інших країн. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2021 р., занесено 104 сорти ячменю ярого селекції НААН (54,5 % від загальної кількості).

Стратегічними напрямами селекції ячменю ярого наразі є створення голозерних та плівчастих сортів з високою урожайністю і якістю продукції, що характеризуються стабільністю, стійкістю до біо- та абіотичних чинників,  придатні для вирощування в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Голозерний ячмінь – культура, що має високу харчову цінність, більш придатна для технологічної переробки та виробництва харчових продуктів, ніж плівчастий, але в той же час не використовується в даному напрямі.

 

Питома вага ячменю ярого у загальному виробництві зерна в Україні з 2005 р. скоротилася втричі – з 21,0 до 6,9 %, а у виробництві ячменю – в 1,5 рази (з 88,8 до 57,6 %). Це відбувалося як внаслідок поступового скорочення його посівних площ, так і при одночасному розширенні в 2,1 рази обсягів посіву ячменю озимого (з 482 до 1008 тис. га). З 2005 р. питома вага посівів ячменю ярого зменшилася з 17,3 до 8,5 % у загальній структурі посівів; з 26,8 до 9,0 % – у структурі посівів зернових культур та з 89,3 до 57,7 % – у структурі посівів ячменю. У степових регіонах площа ячменю ярого за період 2015-2020 рр. зменшилася з 909,6 до 679,9 тис. га.

Впровадження нових сортів та технологій сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого в Україні за десятиріччя в 1,4 рази (з 2,3 до 3,3 т/га), у тому числі в Степу в 1,24 рази (з 2,1 до 2,6 т/га). В Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській та Луганській областях показники врожайності ячменю ярого зросли в 1,4 рази і вище, сягнувши 2,7-2,9 т/га.

Ефективні різнопланові селекційні дослідження ячменю ярого проводяться в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (створення традиційних плівчастих остистих сортів, безостих сортів, waxy форми), розширюється генетичне різноманіття із залученням рідкісних форм. На основі багаторічних теоретичних і практичних напрацювань в Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення виведено високопродуктивні і адаптивні сорти та активно розвивається напрям щодо створення голозерних сортів із поліпшеними харчовими властивостями. Голозерні сорти ячменю створено в Носівській селекційно-дослідній станції Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла та Інституті сільського господарства Степу. Виведено нові високопродуктивні сорти зернового та пивоварного напрямів використання в Миронівському інституті пшениці ім. В.М. Ремесла, Інституті кормів та сільського господарства Поділля, Інституті сільського господарства Степу, ДУ Інститут зернових культур, Донецькій державній сільськогосподарській дослідній станції.

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2021 р., занесено 191 сорт ячменю ярого, в тому числі 104 сорти селекції НААН, що становить 54,5 %. Для використання тільки в зоні Степу придатні 17  сортів. Продовж 2016-2020 рр. до Державного реєстру занесено 97 сортів ячменю ярого, в т. ч. 49 сортів селекції НДУ НААН. З метою розширення генетичної основи створення сортів, в селекційні програми залучаються до схрещувань колекційні зразки ячменю ярого, одержані з Національного центру генетичних ресурсів рослин України.

Установами НААН створено унікальні сорти голозерного ячменю з продуктивністю в умовах Степу на рівні 4,5-5,9 т/га (Ахіллес, Козацький, Ґатунок, Дмитро, Сапфір), але відсутність стандартів якості на харчовий голозерний ячмінь перешкоджає реальній оцінці його вартості та конкурентоздатності до плівчастих сортів при реалізації на переробні підприємства харчової галузі.

Голозерний ячмінь має винятково високу харчову цінність завдяки вмісту в зерні  унікальних не крохмалистих полісахаридів, цілого комплексу речовин із широким спектром антиоксидантної активності (токоли, фітостероли, флавоноли, фітофеноли), комплексу вітамінів групи В, нікотинової кислоти, цінних мінералів. Голозерний ячмінь більш придатний для технологічної переробки, ніж плівчастий, оскільки значно менше втрачає біологічно цінних речовин, що містяться в оболонці зерна і зародку.

Спільні дослідження, які виконуються в Миронівському інституті пшениці ім. В.М. Ремесла, Інституті сільського господарства Степу та Носівській селекційно-дослідній станції з моделювання багато-середовищних випробувань шляхом комбінування контрастних за гідротермічним режимом років і різних екологічних умов, інтерпретацією результатів досліджень сучасними статистично-графічними методами (GGE, AMMI), надає детальнішу характеристику взаємодії «генотип-середовище», сприяє ранжуванню і виділенню перспективних генотипів та створенню на їх основі сортів ячменю ярого з оптимальним рівнем прояву врожайності. Такий підхід дає можливість за однаковий період часу отримати значно повнішу інформацію щодо врожайності та стабільності селекційних ліній-кандидатів у сорти. Практичним аспектом є визначення майбутнього ареалу поширення сортів.

На сучасному етапі селекційні дослідження в Інституті сільського господарства Степу здійснюються за ПНД НААН 13 «Селекція зернових і зернобобових культур», за координації Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, і спрямовані на вивчення інтродукованого генетичного матеріалу та створення моделі сортів ячменю ярого голозерного та плівчастого типу. Упродовж 2000-2020 рр. до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 7 сортів ячменю ярого, з яких 5 – за останні 10 років. Потенційна врожайність сортів ячменю ярого селекції Інституту за роки досліджень зросла з 7,1 до 8,5 т/га, а їх вегетаційний період скоротився на 5 днів (з 80-85 до 75-78 днів), дозволяючи формувати врожайність в зоні Степу до настання періоду тривалої спеки. Сорти ячменю ярого Созонівський, Статок, Крок, стійкі до вилягання та осипання, посушливих явищ, набули поширення у 8 областях України. Упродовж 2014-2016 рр. зареєстровано сорти ячменю ярого Святомихайлівський, Дорідний, Самородок, що характеризуються високою продуктивністю, груповою стійкістю до хвороб, посухостійкістю.

Підвищити продуктивність сортів ячменю ярого можна на основі розробки методів стабілізації адаптивних реакцій рослин в біологізованих сортових технологіях. За координації ДУ Інститут зернових культур, в рамках виконання завдань за ПНД НААН 14 «Розробити агроекологічний комплекс підвищення продуктивності зернових культур на основі новітніх досягнень у селекції та ресурсно-адаптивних моделей технологій для різних сільськогосподарських зон», в Інституті сільського господарства Степу розроблено науково-практичні рекомендації вирощування ячменю ярого в умовах нестійкого зволоження північного Степу України. Застосування адаптивних елементів сортової технології вирощування ячменю ярого в умовах нестійкого зволоження північного Степу України впродовж 2019-2020 рр. сприяло формуванню вищого рівня врожайності зерна – 5,4 т/га у посівах сорту Крок після попередника соя на фоні N40Р40К40, а на фоні без добрив – 4,7 т/га у сорту Статок; після соняшнику на фоні N10Р10К10 – 3,6 т/га (сорт Дорідний), на фоні N40Р40К40 – 4,0 т/га (сорти Статок і Крок). Проведення листкових підживлень у фазу кущення баковою сумішшю Карбамід, 10 кг/га + Сульфат магнію, 2 кг/га + Авангард Р зернові, 2 л/га при сівбі після сої забезпечило врожайність 5,0 т/га (приріст до контролю 0,56 т/га).

Для здійснення трансферу інновацій, згідно ПНД НААН 44 “Наукові основи ефективного функціонування та інноваційно-інвестиційного розвитку аграрної науки в конкурентних умовах міжнародної інтеграції ”, проведення сортозаміни та сортооновлення, вирощування Базового (БН) та Сертифікованого (СН) насіння, мережею Інституту сільського господарства Степу НААН впродовж 2016-2020 рр. відповідно до потреб регіону щорічно вироблялося 2,5-3,3 тис. т насіння, в тому числі від 410 до 830 т ячменю ярого. Водночас, упродовж 2007-2020 рр. відмічалася негативна тенденція до значного зменшення кількості виробників насіння і садивного матеріалу на Кіровоградщині з 63 до 8, в т. ч. виробників насіння ячменю ярого – з 48 до 2. Як наслідок – понижується репродукційний склад виробничих посівів ячменю ярого, зменшується кількість укладених ліцензійних угод та надходження до оригінаторів від комерційного використання сортів ячменю ярого за ліцензійними та господарськими договорами, що в свою чергу призводить до недостатнього матеріального заохочення селекціонерів.

Назріла крайня необхідність тісної співпраці державних органів, науково-дослідних установ та сільськогосподарських виробників з метою реалізації комплексної інноваційної політики, налагодження ефективних механізмів щодо підтримки і захисту інтересів вітчизняної селекції та насінництва.

За підсумками виступів та їх обговорення Бюро Президії Національної академії аграрних наук України прийняло постанову.

 


Повернення до списку



Новини України

Пошук: