Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

26.01.2021

Картоплярство є однією із пріоритетних галузей сільськогосподарського виробництва в Україні – проблеми, здобутки та пропозиції щодо інноваційного розвитку галузі


Картоплярство є однією із пріоритетних галузей сільськогосподарського виробництва  в Україні. За валовим виробництвом картоплі  Україна входить в трійку провідних картоплевирощуючих  країн світу. За  2019 рік  світове виробництво картоплі  склало понад 371,3 млн. т, з них 23 млн. т в Україні.  Середня урожайність картоплі  в Україні становить 17 т/га, в Європі   – 48 т/га.

Спрямування галузі шляхом інноваційного розвитку на сьогодні є досить актуальним питанням. В першу чергу це стосується: використання високоякісного насіння картоплі нових сортів; новітніх технологій вирощування та зрошення; систем землеробства, захисту рослин, якісного зберігання; відновлення експорту картоплі до країн ЄС; запровадження європейської моделі системи контролю якості насіннєвої картоплі.

Насіннєва картопля, що вироблена в країнах Європейського Союзу,  повинна відповідати вимогам  Виконавчих Директив Комісії ЄС  № 20 і 21 2014 року про визначення класів добазової, базової та сертифікованої насіннєвої картоплі та умов і позначень; та  Директиви Ради 2002/56/ЄС про торгівлю насіннєвою картоплею, які враховують норми стандарту Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, що стосується збуту та контролю товарної якості насіннєвої картоплі, а також відповідних стандартів Міжнародної конвенції  з карантину і захисту рослин  та Європейської і Середземноморської організації захисту рослин, враховуючи нові технічні та наукові розробки.

З метою втілення  «Плану заходів з виконання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом», яким передбачено наближення українського законодавства до Актів права ЄС розроблено  та затверджено  Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 384від 12.07.2019 р.  про «Методичні вимоги у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі».

Інституткартоплярства є головною установою з виконання  наукових досліджень  в рамках ПНД «Картоплярство». Основне спрямування досліджень – селекція, насінництво, біотехнологія, імунологія, технологія  виробництва, зберігання та переробки картоплі.

Стратегія насінницва нерозривно пов’язана з селекцією картоплі. До Реєстру сортів рослин України на 2021 рік занесено 196 сортів картоплі, в тому числі 85 вітчизняної селекції, з яких 66 створені в Інституті картоплярства.

За період 2016-2020 років до Державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні  було занесено 20 сортів селекції інституту. В Державне сортовипробування передано 20 сортів картоплі різних груп стиглості та господарського спрямування.

Сорти відрізняються від зарубіжних аналогів високими адаптивними властивостями, посухо- та жаростійкістю, мають більш пролонгований період ефективного репродукування, високі смакові якості. Наявний сортимент сортів Інституту повністю задовольняє попит населення.

За вирощування в науково-дослідних установах, елітгоспах, сортовипробуванні – урожайність вітчизняних сортів сягає 40-50 т/га. Зокрема, урожайність сорту Княгиня на зрошенні у виробничих умовах   становила 100 т/га.

Інститутом проводяться дослідження  з  одержання оздоровленого матеріалу картоплі біотехнологічним методом за схемою, що  включає:

 - відбір здорових клонів для виділення меристем;

 - діагностику на наявність вірусної інфекції;

 - виділення меристем;

 - отримання рослин-регенерантів;

- живцювання, діагностику на наявність вірусної інфекції методами імуноферментного аналізу, електронною мікроскопією, ПЛР;

 - перевірку оригінальності сорту методом ISSR-ПЛР;

- діагностику вірусної інфекції за вивчення в польових умовах.

Сформовано генетичний банк оздоровлених сортів, який  нараховує 260 сортозразків. Щорічно в систему оздоровлення  залучається до 15 сортів.

Розроблено тест-систему на основі двостадійної мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією для діагностики віроїду веретеноподібності бульб та Х, Y, S, L, М- вірусів картоплі.

Розроблено сучасні молекулярно-генетичні методи (RAPD- та ISSR- ПЛР) визначення мінливості ліній картоплі після оздоровлення сортів біотехнологічними методами. Досліджено та доведено, що в межах сортозразків існує внутрішньосортовий поліморфізм між лініями регенерантів за кількісними і якісними ознаками, який є суттєвим і може бути джерелом біологічного забруднення сортів.

Розроблено і випробувано інноваційну біотехнологію отримання оздоровлених мінібульб заданого розміру в тонкошаровому стерильному субстраті. Вихід з однієї рослини у виробничих умовах становив відповідно сорту  63-108 мінібульб.

Розроблено нову  промислову технологію  вирощування мінібульб картоплі в закритій системі «МІНІ ТЮБЕРС» в контрольованих умовах за програмного забезпечення.

Розроблено і впроваджено промислову технологію вирощування добазового насіннєвого матеріалу, яка включає енергозберігаючі біотехнологічні способи розмноження пробіркових рослин, вирощування мікро-, мінібульб в штучних лабораторних умовах при повній ізоляції від природного середовища та способи механізованого вирощування оздоровлених бульб в полі на краплинному зрошенні. Розроблено і впроваджено саджалку для мінібульб.

Щорічно в науково-дослідних установах вирощується біля 0,5-0,8 млн. мікро-мінібульб з рослин in vitro, за потреби 4-5  млн.

Визначальним фактором в первинному насінництві картоплі є якість вихідного матеріалу та збереження її в процесі продукування.

Розроблено ефективні методи інтенсифікації процесу  виробництва насіннєвого матеріалу картоплі, які включають:

моніторинг  видового складу та чисельності векторних переносників вірусів картоплі;

визначення «Критичних періодів» зростання чисельності переносників вірусів;

застосування  мінеральної оливи – санспрей на фоні комплексу інсектицидно-фунгіцидних обробок та видалення картоплиння хімічним способом;  

застосування бактеріальних біопрепаратів з протекторними властивостями.

В інституті діють акредитовані у сфері Державного метрологічного нагляду: лабораторія біотехнології  (галузь акредитації – діагностика вірусів,  якісний аналіз ГМО);

відділ відтворення та оцінки якості насіннєвої картоплі (галузь акредитації -  імуноферментний аналіз на віруси картоплі).

Розроблено три і чотирирічні схеми відтворення еліти, які рекомендовано для застосування в різних зонах України.

За результатами моніторингу адаптивних властивостей сортів у різних ґрунтово-кліматичних зонах України (Полісся, Лісостепу, Степу) виділено кращі сорти для ведення насінництва, визначено оптимальні строки сортооновлення та сортозаміни з урахуванням генетично обумовленої стійкості сорту до виродження.

Основною складовою насінництва картоплі є добазове та базове насінництво, оскільки реалізація потенціалу сорту можлива лише на основі високопродуктивного садивного матеріалу.  

Проте вітчизняному насінництву картоплі в Україні  останні десятиліття не надається належної уваги. Через економічну кризу та відміну державної підтримки щороку спостерігається процес зниження обсягів  виробництва високоякісного насіння картоплі та  порушення системи проведення сортооновлення в науково-обгрунтовані строки в різних грунтово-кліматичних зонах країни.

Як наслідок відбувається погіршення фітосанітарної ситуації в місцях традиційної концентрації виробництва картоплі у зв’язку зі зростаючою шкодочинністю вірусних хвороб.

В період 1986-1990 років щорічний обсяг виробництва складав 73,6 тисячі тон. Починаючи з 1991року  виробництво еліти поступово знижувалось і в період з 2016 по 2020  становило  6,2 тис. т.

За науково-методичного забезпечення виробництва базового насіння науково-дослідними установами та опорними пунктами  в 2020 році вироблено 1934 тони або 5 %  від загального обсягу виробленого насіння в Україні (43,0 тисячі тон).

Основне виробництво насіннєвого матеріалу картоплі   вітчизняних сортів зосереджено в Інституті картоплярства  та його мережі, де одержано 1829,3 т, в Інституті карпатського регіону – 13,6, Хмельницькій ДСГДС – 63,1, Буковинській ДСГДС – 25,1, Інституті зрошуваного землеробства – 16,8 т.

Зниження виробництва еліти сортів української селекції у значній мірі пов’язано із закриттям опорних пунктів з первинного насінництва Інституту. До прикладу, у 1990-1996 роках функціонувало 44 базових господарства, де щорічно  вироблялось 26,3 тисячі тон еліти ( 95 % від загального обсягу в Україні). З 2000 по 2014 рік кількість господарств зменшилась до 10, де вироблялось  лише 34% елітного насіння картоплі. В даний час в інституті функціонує лише 2 опорних пункти та 3 державні підприємства з  виробництва добазової та базової насіннєвої картоплі сортів української селекції.

До Державного Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва у 2020 році було внесено 24 насінницьких господарств, якими вироблено 43 тисячі тон насіннєвої картоплі високих категорій.

Офіційно сертифікованої насіннєвої картоплі вистачає лише на 14,3 тис. гектарів, або 21,7 % відсотків загальних промислових площ (66 тис. га). Обсяг несертифікованої насіннєвої картоплі, яка була використана становить 155 тис. тон.  

 Аналіз структури виробництва еліти показує кардинальні зміни у бік збільшення виробництва еліти сортів зарубіжної селекції (Німеччини та Нідерландів) суб’єктами насінництва недержавної форми власності.

Вченими інституту розроблено ряд  програм за заходів з  насінництва картоплі, надано пропозиції до Верховної Ради України Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

Розроблено та подано пропозиції до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 384 від 12 липня 2019 року «Про затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі», Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Методики визначення сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі», Наказу «Про затвердження Інструкцій з виявлення, локалізації та ліквідації раку картоплі, картопляних цисто утворюючих нематод, бурої та кільцевої гнилей картоплі». Розроблено нормативні документи: Інструкцію з польового оцінювання насаджень насіннєвої картоплі та Методику визначення посівних якостей та післязбирального оцінювання партій насіннєвої картоплі.

Організаційне забезпечення насінництва картоплі покладено на Мінекономіки  і підпорядковані йому інші структурні підрозділи, що працюють в галузі картоплярства.

Система поділу насіннєвої картоплі відповідно нового, адаптованого до Директив ЄС законодавства включає поділ на категорії та класи насіння.

Кризові явища у галузі носять комплексний характер і вирішення їх неможливо без формування та реалізації цільової програми,  державної підтримки.

Для  подолання кризової ситуації в галузі картоплярства необхідне:

Оновлення матеріально-технічної бази біотехнологічних лабораторій з виробництва оздоровленого насіннєвого матеріалу;

Створення спеціалізованих підприємств (зона з виробництва насіннєвої картоплі)  на базі  селекційно-насінницьких установ НААН  та підприємств недержавної форми власності;

Посилення атестаційних вимог для насіннєвих господарств та обмеження на державному рівні   обігу та посадки картоплі несертифікованого матеріалу;

Забезпечення  ведення уніфікованої з європейською системи сертифікації насіннєвої картоплі;

Посилення роботи з підготовки наукових кадрів і спеціалістів високої кваліфікації ;

Налагодження в Україні виробництва  діагностикумів для імуноферментного аналізу та ПЛР – аналізу.

Державна фінансова підтримка доцільна :

- у відновленні системи насінництва картоплі в Україні та  забезпечення умов для виробництва оздоровленого вихідного насіннєвого матеріалу близько 5 млн. штук мінібульб. Для забезпечення виробництва такого обсягу необхідно побудувати насінницький комплекс загальною площею 1га;

- як компенсація придбання насіннєвої картоплі офіційно сертифікованої;

- у створенні сучасної акредитованої лабораторії для визначення наявності вірусів і бактерій, яка зможе аналізувати як насіннєву картоплю, так і продукцію, що спрямовується на експорт;

- з впровадження системи зрошення, що передбачає компенсацію вартості обладнання, дотацій на вартість води, електричної енергії тощо;

- для часткового відшкодування вартості будівництва нових картоплесховищ, обладнання для доробки картоплі (сортувальні лінії, мийки, ваги, фасувальні лінії), первинної переробки (чищення, нарізка, вакуумування);

-  в будівництві переробних підприємств шляхом часткової компенсації вартості обладнання.

На сьогодні Інститутом картоплярства, Мінекономіки та Українською асоціацією виробників картоплі розроблено та схвалено Концепцію розвитку промислового картоплярства на  період до 2025 року (21 жовтня 2020 р.) та проєкт Державної цільової програми розвитку промислового картоплярства на період до 2025 року.

За співпраці Інституту картоплярства з Інститутом інноваційної біоекономіки та Національної академії аграрних наук розроблено стартап «Українська картопля», що передбачає забезпечення потреб виробників якісною насіннєвою картоплею на безвірусній основі шляхом створення та розвитку на державно-приватних засадах інноваційного кластера.

 

 



Повернення до списку



Новини України

Пошук: