Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

До Державного реєстру сортів рослин занесені 235 високопродуктивних гібридів кукурудзи,  створених науковцями НААН 11.01.2021

До Державного реєстру сортів рослин занесені 235 високопродуктивних гібридів кукурудзи, створених науковцями НААН


Наприкінці минулого року ми повідомляли про те, що робота авторського колективу науковців НААН по створенню унікальної колекції гібридів кукурудзи удостоєна  Державної премії України в галузі науки і техніки 2020 року.


Пропонуємо детальніше ознайомитись зі змістом роботи, за результатами якої створено 325 гібридів кукурудзи, 235 з яких занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2020 р., а також 25 гібридів зареєстровано в Республіці Білорусь, 18 – в Російській Федерації та 6 – в Республіці Казахстан. Щорічно високопродуктивні гібриди кукурудзи висіваються на площі близько 1 млн. га.

 

Авторський  колектив:


1.  ДЗЮБЕЦЬКИЙ Борис Володимирович – академік НААН України, доктор сільськогосподарських наук, завідувач відділу ДУ "Інститут зернових культур НААН України";

2.  ЧЕРЧЕЛЬ Владислав Юрійович – член-кореспондент НААН України, доктор сільськогосподарських наук, директор ДУ "Інститут зернових культур НААН України";

3. САТАРОВА Тетяна Миколаївна – доктор біологічних наук, завідувач лабораторії ДУ "Інститут зернових культур НААН України";

4.  КИРПА Микола Якович - доктор сільськогосподарських наук, заступник директора ДУ "Інститут зернових культур НААН України";

5.  БОДЕНКО Наталя Анатоліївна – кандидат сільськогосподарських наук, учений секретар ДУ "Інститут зернових культур НААН України";

6.  ЛАВРИНЕНКО Юрій Олександрович – академік НААН України, доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту зрошувального землеробства НААН України;

7. ЧЕРНОБАЙ Лариса Миколаївна – доктор сільськогосподарських наук, завідувач Інституту рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН України;

8.  СТАСІВ Олег Федорович – кандидат економічних наук, директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.

 

Короткий зміст роботи. В роботі висвітлено основні результати з селекції високопродуктивних гібридів кукурудзи як найбільш суттєвої складової підвищення її врожайності та валових зборів, що забезпечило провідну роль культури в зерновому виробництві країни. Представлено основні етапи і напрямки селекційної роботи зі створення сучасного вихідного матеріалу та високоврожайних гібридів,  адаптованих до умов різних кліматичних зон України. Показано роль фундаментальних досліджень у формуванні теоретичної основи створення інноваційних гібридів. Розроблено концепцію комплексної системи біотехнологічного супроводу створення, тестування та доборів селекційного матеріалу кукурудзи. Уперше в Україні впроваджено метод матроклінної гаплоїдії при створенні нових ліній, який забезпечує скорочення терміну гомозиготизації генотипу в 2-3 рази. Наведено теоретичні та практичні результати досліджень з підвищення комплексної стійкості гібридів кукурудзи до стресових факторів: холоду, жари, посухи, враження хворобами і шкідниками, що забезпечило зростання врожайності кукурудзи за останні 25 років більш ніж удвічі. Висвітлена роль авторського колективу в створенні скоростиглих, середньостиглих та середньопізніх гібридів кукурудзи різних напрямків використання, адаптованих до умов конкретних кліматичних зон України, які не поступаються за основними характеристиками кращим світовим стандартам. Розроблено систему доробки і зберігання насіння кукурудзи для забезпечення високих сортових і посівних якостей, рекомендовано високоефективну технологію вирощування батьківських компонентів і гібридів та обґрунтовано економічну ефективність їхнього виробництва. Визначені напрямки селекції високопродуктивних гібридів для подальшого зростання виробництва зерна кукурудзи, що сприятиме підвищенню рівня продовольчої безпеки та експортного потенціалу країни.

Снимок1.JPG

 

Наукова новизна. Уперше розроблено комплекс селекційних,  біотехнологічних та насінницьких  прийомів і методів для забезпечення  зростання виробництва зерна кукурудзи, заснований на наукових принципах  моделювання, синтезу, тестування та добору високопродуктивних  гібридів різноманітних напрямків використання для всіх ґрунтово-кліматичних зон вирощування цієї культури в Україні.

Встановлено, що рівень урожайності зерна гібридів кукурудзи залежить від низки факторів, серед яких основним є відповідність біологічного потенціалу генотипу біокліматичним  ресурсам зони вирощування. У зв’язку з цим для кожного регіону культивування кукурудзи розроблено оригінальні моделі високопродуктивних гібридів. Експериментально доведено, що при селекції гібридів кукурудзи з високою стабільною врожайністю зерна необхідно використовувати максимальну експресію кожного з елементів продуктивності та загальну емержентність системи.

Снимок.2JPG.JPG

Уперше створено базову колекцію самозапилених ліній кукурудзи основних зародкових плазм Айодент, Ланкастер, Рейд (BSSS), змішана, що є передумовою повного переходу в гетерозисній селекції та насінництві на власний селекційний матеріал та  забезпечує широкі можливості синтезу нових гібридів кукурудзи.

Використання ліній із оригінальним родоводом є необхідною умовою для створення нової генетичної плазми кукурудзи європейського типу, альтернативної до основних гетерозисних груп.

Авторським колективом уперше в Україні започатковано новий напрям селекції на скоростиглість, який забезпечує стабільні врожаї зерна та високу економічну ефективність вирощування гібридів кукурудзи ФАО 150-300 в різних  агрокліматичних зонах України. Розроблено моделі скоростиглих гібридів кукурудзи як північного, так і південного екотипів.

Уперше в Україні розроблено принципи створення гібридів кукурудзи нових напрямків використання: з максимальним збором крохмалю з одиниці площі для використання у виробництві біопалива; підвищеним вмістом каротиноїдів, зокрема β-каротину, антоціанів, лізину, розчинних цукрів для використання в кормовиробництві та харчовій промисловості; силосного типу з використанням міжпідвидових схрещувань.

Запропоновано комплексну систему біотехнологічного супроводу створення, тестування та доборів селекційного матеріалу кукурудзи, що збільшує генетичне різноманіття, підвищує точність тестових оцінок  та забезпечує суттєве скорочення терміну отримання і виходу на ринок нових вітчизняних ліній і гібридів кукурудзи. Уперше в Україні впроваджено в селекційний процес метод гаплоїдії, що дозволяє в 2-3 рази зменшити строки створення ліній і гібридів.

Впроваджено інноваційну схему організації насінництва гібридів кукурудзи, яка включає техніко-технологічну систему збирання, доробки і збереження врожаю зерна кукурудзи, а також нормативно-правову базу насінництва, в т.ч. нові стандарти на продукцію і методи визначення її якості.

 

Основні науково-технічні результати. Адаптація гібридів кукурудзи до різних ґрунтово-кліматичних зон України, з огляду на постійні зміни клімату та збільшення потреб у фуражному та продовольчому зерні, повинна базуватись на детальному аналізі норми їх реакції на флуктуації умов вирощування. Завдяки сучасним селекційним розробкам авторського колективу зі створення холодостійких, посухостійких та жаростійких гібридів кукурудзи вдалося розширити ареал вирощування кукурудзи в України і, в першу чергу, за рахунок розширення її посівів, у північних регіонах, де  вирощування цієї культури раніше стримувалось через низьку холодостійкість існуючих гібридів та фотоперіодичну реакцію на довгий день. Завдяки тривалій селекційній роботі авторського колективу нині запропоновано цілий ряд стресостійких скоростиглих гібридів для вирощування в усіх кліматичних зонах, в т.ч. Поліссі, Лісостепу і Степу. Тільки гібридами кукурудзи селекції ДУ Інститут зернових культур НААН в Україні щорічно засівається понад 1 млн. га, що є найбільшою часткою серед усіх вітчизняних і іноземних компаній і підтверджує світовий рівень наукових розробок.

Головним досягненням селекційних програм авторського колективу є збереження та розвиток генетичного пулу, сформованого в північній і південній частині Степу, в Лісостепу і Поліссі. Це забезпечило повний перехід в гетерозисній селекції на власні інбредні лінії та створення і розвиток унікальних колекцій зразків всіх груп стиглості. Особливого значення в сучасних умовах набуває селекція скоростиглих ліній кукурудзи. За період досліджень систематизовано та сформовано базову основу генетичного різноманіття скоростиглих зразків з представників усіх відомих зародкових плазм, що зумовлює необмежні можливості синтезу скоростиглих гібридів кукурудзи. Основу оновленої базової колекції ліній складають зразки плазми Айодент: ДК744СВЗМ, ДК216СВЗМ, ДК4173СВЗМ, ДК257зМ,СВ, ДК365СВЗМ, ДК777ЗМСВ, ДК733-7 зМ,СВ, ДК315СВЗМ, ДК4168СВЗМ, ДК7443СВЗМ; Ланкастер: ДК296зС, зМ, ДК633/266зС,зМ, ДК2965ЗСЗМ, ДК680МВЗС, ДК2966 ЗСЗМ, ДК2953 ЗСЗМ, ДК3023 ЗСЗМ, ДК2663МВ, ДК3060; Рейд (SSS): ДК232МВ, ДК2323МВ, ДК239МВ, ДК3938МВ; змішаної: ДК253ЗСЗМ, ДК273МВ, ДК272зС, ДК2831СВ, ДК305зМ, ДК281СВ, ДК233зМ,СВ, ДК959МВ, ДК9527 ЗСЗМ, ДК247МВ, ДК2442МВ.

Базова колекція скоростиглих ліній стала підґрунтям і для створення синтетичних популяцій у наступних циклах селекції. Найбільш пластичними з цієї точки зору  були лінії плазми Ланкастер (ДК427 та ДК633), на базі яких отримано цілу низку нових середньоранніх ліній ДК366, ДК2/427, ДК267, ДК236, ДК633/266, ДК296 тощо, які увійшли до складу багатьох зареєстрованих гібридів. Лінії наступних циклів селекції – ДК 266, ДК 266-1, ДК 261 ефективно використовувались як донори скоростиглості. Із залученням середньопізніх та пізньостиглих ліній зародкової плазми Ланкастер (ДК 427, ДК 417, ДК 633) створено декілька базових середньоранніх ліній, які активно залучались у схрещування при селекції скоростиглих гібридів кукурудзи. Надалі ці зразки стали вихідним матеріалом для синтезу ліній нового циклу: ДК298, ДК2966, ДК2668, ДК2953, ДК2965, ДК2663, які включені до складу перспективних та зареєстрованих гібридів кукурудзи: ДН Хортиця, ДН Деметра, ДН Меотида, ДН Астра, ДН Тала, ДН Відрада, Елідіум.

До значних досягнень авторського колективу відносяться результати досліджень зі створення однієї з кращих в Європі колекції ранньостиглих ліній плазми Айодент, що призвело до планомірного збільшення їхньої  частки серед батьківських форм ранньостиглої групи гібридів з 3,9 % у 1995 р. до 29,3 % у 2015 р. Реалізація програми збалансованого співвідношення сучасної зародкової плазми серед гібридів різних груп стиглості і, особливо, ранньостиглої, репрезентує високу результативність досліджень авторського колективу. Вони є батьківськими компонентами ранньостиглих гібридів Дніпровський 181СВ, Почаївський 190СВ, ДН Пивиха, ДБ Лада, ДН Фієста та інших, які широко використовуються у виробництві в Україні, Білорусії, Казахстані.

В результаті проведених досліджень  відбулось осучаснення гетерозисних моделей скоростиглих гібридів завдяки створенню ранньостиглих версій зразків основних зародкових плазм зубоподібного підвиду кукурудзи. У процесі формування нової базової колекції скоростиглих ліній вдалося забезпечити генетичний дрейф від основних предкових компонентів і формування нової генеалогічної гілки скоростиглих генотипів кукурудзи південного екотипу. Вибудувано передумови для утворення нової генетичної плазми європейського типу, альтернативної до базових гетерозисних груп.

Визначено пріоритетні гетерозисні моделі простих міжлінійних та простих модифікованих гібридів, які базуються на комбінаціях зародкових плазм Айодент × Рейд;  Айодент × Ланкастер та Айодент × Кремениста.

Розроблено і реалізовано морфо-фізіологічні та гетерозисні моделі гібридів кукурудзи інтенсивного типу для вирощування за умов зрошення, які володіють комплексом господарсько-цінних ознак, здатні формувати врожайність на рівні 16-17 т/га зерна. Такі гібриди характеризуються інтенсивною вологовіддачею зерна при дозріванні, мають високу стійкість до основних хвороб та шкідників, що закладено в їхньому  генетичному потенціалі. До того ж вони менш енерговитратні завдяки більш ефективному використанню поливної води та мінеральних добрив.

Усупереч посилення посушливих явищ в Україні середня урожайність зерна гібридів авторського колективу демонструє стале зростання з 5,69 (1995-1999 рр.) до 6,66 т/га (2011-2015 рр.), а за останні 4 роки (2016-2019 рр.) – 7,13 т/га. Додатково спостерігалось стійке зниження вологості зерна при збиранні з 22,4 до 15,4%. Зміщення строків збирання врожаю з першої декади жовтня на першу декаду вересня позитивно вплинуло на економічну ефективність вирощування кукурудзи  завдяки зменшенню витрат на сушку.

На відміну від іноземних, гібриди кукурудзи авторського колективу характеризуються більш високою стійкістю до спеки та посухи. Гібриди Подільський 274 СВ, Чемеровецький 260 СВ, Моніка 350МВ, ДН Булат, ДН Джулія та інші навіть в жорстких умовах Степу щорічно формують високу врожайність зерна на рівні 5–6 т/га, що пов’язане з кращою адаптацією до стресових умов за рахунок довготривалої селекції в цій зоні.

Значна частина створених гібридів за врожайністю зерна не поступається світовим стандартам. Про це свідчать дані Українського інституту експертизу сортів рослин та використання гібридів авторського колективу як  національних стандартів. Нові гібриди кукурудзи ДН Гарант, ДБ Хотин, ДН Аджамка в широкому екологічному випробуванні перевищили кращі зарубіжні зразки за врожайністю зерна на 1,77; 1,07 та 0,87 т/га, відповідно. Крім того, вони мали меншу собівартість виробництва зерна на 359; 124 та 102 грн./т  при вищому рівні рентабельності на 32,7; 13,8 та 11,8 %, відповідно за гібридами. За продуктивністю нові гібриди кукурудзи авторського колективу, створені для умов зрошення, також виявляють перевагу над зарубіжними аналогами незалежно від способу поливу та режиму вологозабезпечення. Середньопізні та пізньостиглі гібриди Арабат, ДН Аншлаг, ДН Гетера, ДН Рава за різних способів поливу та режиму зрошення перевищують кращий іноземний стандарт за врожайністю зерна на 0,233,02 т/га.

Вітчизняні установи авторського колективу здобувачів утримують позиції на ринку насіння завдяки використанню нових прогресивних методів створення та оцінки вихідного матеріалу, адаптованого до агроекологічних умов України, співпраці з провідними селекційними компаніями світу та багаторічному досвіду співробітництва з виробництвом. Доказом цінності створеного селекційного матеріалу є ліцензійний продаж ДУ Інститут зернових культур НААН 34 інбредних ліній кукурудзи австрійській компанії Маїс Технолоджіс Інтернейшнл ГмбХ (МТІ) за понад 350 тис. євро. Упродовж 2010–2019 рр. ДУ ІЗК НААН одержав ліцензійні виплати на суму 320,14 тис. євро від компанії Доу АгроСайенсіс В.м.б.Х. (Agrigenetics, Inc.), яка викупила активи МТІ, за використання лінії ДК247СВЗМ як батьківського компонента гібрида МТ261.

Особливу цінність на сучасному етапі виробництва мають ранньостиглі гібриди: Дніпровський 181СВ, ДН Паланок, ДЗ Латориця, ДН Пивиха, Почаївський 190МВ, ДБ Лада, Квітневий 187МВ, Немирів та інші, які здатні формувати врожайність на рівні 9,510,5 т/га при густоті стояння 8090 тис. рослин/га в умовах достатнього зволоження північних регіонів кукурудзосіяння та 5,07,0 т/га зерна на суходолі в Лісостепу і Степу при густоті стояння 5060 тис. рослин. Товарне зерно містить 7274% крохмалю, що засвідчує їхню високу енергетичну цінність.

Гібриди з універсальним типом реакції на зміни умов вирощування – ДН Гарант, ДН Пивиха, Квітневий 187 МВ, Немирів характеризуються стабільною врожайністю зерна, про що свідчить мінімальний розмах її варіювання за роками  2,342,62 т/га. Серед гібридів ФАО 200-240 виділяється  Оржиця 237 МВ, зареєстрований в Україні, Російській Федерації (РФ) та Республіці Білорусь. В групі ФАО 250290 нові гібриди ДН Рубін, ДБ Хотин, ДН Світязь, ДН Фієста, ДН Астра, ДН Хортиця в середньому за п’ять років сформували врожайність на рівні 8,238,57 т/га, що на 9,714,3% вище зарубіжних стандартів.

Гібриди силосної кукурудзи ДБ Лада, Подільський 274 СВ, Розівський 311 СВ, ДН Булат та ін. характеризуються ремонтантністю рослин. Такі форми особливо важливі для посушливих степових регіонів України, де потенційна врожайність їхньої зеленої маси складає 4555 т/га при зборі сухої речовини до 20,0 т/га. Урожайність гібридів Кремінь 200СВ, Дніпровський 181СВ, ДН Пивиха, ДН Галатея в Республіці Білорусь становить 42,052,4 т/га силосної маси і 10,012,0 т/га зерна.

Колективом авторів теоретично обґрунтовано методичні підходи щодо селекції високоврожайних і толерантних до головних хвороб гібридів на основі аналітичних моделей залежності стійкості гібридів F1 від стійкості материнської форми та прояву її донорських властивостей. Розроблено модель залежності стійкості до патогенів гібридів F1 від базових селекційних ознак, яка дозволяє визначати оптимальні варіанти при доборі батьківських пар. Виділено генетичну колекцію донорів стійкості до різних хвороб. Визначено оптимальні параметри моделі гібридів кукурудзи, стійких до збудника фузаріозної стеблової гнилі. Установлено специфічність генетичного контролю ознаки стійкості гібридного матеріалу кукурудзи до збудників летючої та пухирчастої сажок, фузаріозної стеблової гнилі за нормою реакції гібридів на проникнення патогенна.

Розроблено принципи біотехнологічного супроводу селекційного процесу у кукурудзи на основі  фундаментальних  досліджень, які суттєво розширюють генетичне різноманіття вихідного матеріалу, забезпечують проведення селекції кукурудзи не тільки за фенотипом, а і за геномними характеристиками, що значно скорочує та оптимізує основні її етапи.  Для комплексної розробки інноваційних біотехнологічних і селекційних методів створення новітніх вітчизняних гібридів кукурудзи автори брали активну участь у виконанні грантових проектів в Оксфордському університеті (Великобританія), Хейлунцзянській академії сільськогосподарських наук (КНР), компанії  BioDiagnostics Inc. (США). За результатами біотехнологічних досліджень паспортизовано 540 сучасних ліній кукурудзи за маркерами однонуклеотидного поліморфізму ДНК. Визначено критерії дискримінації генотипів кукурудзи за SNP-маркерами, проведено аналіз їхньої  однорідності, стабільності та відмінності. Показано, що вітчизняний селекційний генофонд кукурудзи, сформований як результат багаторічної цілеспрямованої роботи з поліпшення цієї культури, за алельним станом SNP-маркерів на 45,6 % відрізняється від генофонду закордонних ліній. Генетичні дистанції, визначені за SNP-маркерами, детермінують такі селекційні ознаки, як збиральна вологість та врожайність зерна, гіпотетичний та істинний гетерозис на 59,3–81,7 %.

Розроблено прийоми новітньої для України маркер-асоційованої селекції за функціональними молекулярно-генетичними маркерами. Методами MAS-селекції виявлено  лінії-донори сприятливих алелів генів crtRB1 та lycε, пов’язаних з каротиногенезом, гена b1, задіяного у біосинтезі антоціанів, гена sh1, який приймає участь в метаболізмі цукрів у цукрової кукурудзи. В перспективних селекційних популяціях проведено добір за молекулярно-генетичними маркерами та створено вихідний селекційний матеріал, в якому сприятливі алелі даних генів знаходяться у гомозиготному стані.

З метою прискорення селекційного процесу при створенні гомозиготного матеріалу впроваджено метод матроклінної гаплоїдії, використання якого забезпечує скорочення терміну гомозиготизації генотипу до 2-3 років та зменшує період завершення циклу створення комерційних гібридів та проведення періодичної селекції до 5-7 років, що на 3-5 років менше порівняно зі стандартним методом. Уперше в Україні, серед вітчизняних компаній, занесено до Державного реєстру гібриди кукурудзи ДН Аджамка, ДН Булат, ДН Віта, які створено з використанням подвоєно-гаплоїдних ліній ДК8141МВ, ДК3023 ЗСЗМ, ДКД2725СВЗМ. Всього за роки досліджень отримано понад 1000 подвоєно-гаплоїдних ліній.

Для впровадження високопродуктивних гібридів кукурудзи розроблено сучасну систему насінництва, яка включає  інноваційні технології вирощування насіння, його доробку, зберігання та нормативну-правову базу з випробовування якості.  Колективом авторів проведено фундаментальні наукові дослідження в напрямку  післязбиральної обробки та зберігання насіння та товарного зерна кукурудзи. Визначено біотичні та абіотичні фактори,  залежно від яких формується вихід кондиційного насіння з високими посівними, сортовими і врожайними якостями та фізико-механічними показниками, що характеризують інтенсивність вологовіддачі гібридів в процесі дозрівання та сушіння зерна. Розроблено концепцію енергозбереження із залученням нових видів палива для удосконалення технології збирання-сушіння гібридів кукурудзи.

 

Практична значимість. Наукові розробки авторського колективу в галузях біотехнології, селекції і насінництва та реалізовані у новітніх високопродуктивних гібридах кукурудзи, дозволили суттєво підвищити врожайність зерна цієї культури та забезпечити стабільність у всіх агрокліматичних зонах нашої держави. Завдяки генетичному потенціалу нових гібридів середня врожайність зерна кукурудзи  в Україні за роки незалежності зросла з 2,36 т/га у 1994 р. до 7,80 т/га у 2018 р. і 7,19 т/га у 2019 р., а рівень рентабельності виробництва зерна в середньому складає в ранньостиглій групі – 107,5%, середньоранній – 108,7%, середньостиглій – 107,3%, середньопізній – 97,5%. Кращі гібриди цих груп стиглості мали рентабельність виробництва на рівні – 106,0–128,3%, що вище показників відповідних гібридів провідних іноземних компаній.

Поширення високопродуктивних гібридів кукурудзи селекції авторського колективу відбувається завдяки  техніко-технологічній  системі супроводу, яка включає інноваційні технології, регламенти, методи і стандарти з вирощування, доробки, зберігання та контролювання якості посівного матеріалу і товарної продукції. Завдяки доступності вітчизняних селекційних продуктів та розгорнутій системі насінництва відбувається зростання виробництва зерна кукурудзи, що забезпечує матеріальне благополуччя фермерів і інтенсивний розвиток сільських територій. Зокрема, останні два роки щорічні валові збори зерна кукурудзи в Україні перевищують 35 млн. тонн. Переважна кількість виробленого зерна йде на експорт, що забезпечує надходження в бюджет щорічно на суму понад 110120 млрд. гривень.

 

Обсяг впровадження. Створені авторським колективом високопродуктивні гібриди кукурудзи щорічно висіваються у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України на площі близько 1 млн. га, що складає 20–25 % від загальної.

Площі ділянок гібридизації створених авторським колективом гібридів кукурудзи залежно від запитів виробництва коливаються від 5186 га до 14 220 га (20–40 % від загальної). Досить великі площі ділянок гібридизації займали у 2017–2019 р. нові гібриди кукурудзи: ДН Галатея – 1640 га; ДБ Хотин – 1787 га; ДН Аджамка – 934 га; ДН Хортиця – 421 га та ін. Насінництво F1 гібридів Дніпровський 181 СВ, Оржиця 237 МВ, Любава 279 МВ, Солонянський 298 СВ  в окремі роки провадилось на площі понад 1000 га. Протягом 2017–2019 рр. на ділянках гібридизації в господарствах за ліцензійними угодами вирощувалось понад 20 нових гібридів кукурудзи, зареєстрованих в Україні в 2014–2018 рр., окремі з них вироблялись на площі понад 800 га.

Щорічно укладаються ліцензійні договори з вирощування гібридів першого покоління з більш ніж 70 насіннєвим господарствами. Це, в першу чергу, провідні виробники насіння кукурудзи в Україні – компанії ТОВ Агросфера, НВФГ «Маїс» (Дніпропетровська обл.), АПК «Маїс» (Черкаська обл.), ТОВ РостАгро, СК «Радянське», ПСП «Колос», ПСП «Урожай», ТОВ «Колос-Богодарівка» (Полтавська обл.), Агровіта (Одеська обл.) і багато інших.

Гібриди  селекції  авторського колективу щорічно висіваються закордоном. Зокрема, реєстрація ранньостиглого гібрида ДН Пивиха одночасно в Україні, Російській Федерації, Республіці Білорусь та Казахстані в 2014–2019 рр. дала можливість стрімко збільшити обсяги його насінництва сумарно за останні 5 років до 3843 га. Визнання не тільки в Україні, але й в РФ і Республіці Білорусь отримали гібриди Дніпровський 181 СВ, Кремінь 200 СВ, ДН Галатея, Дніпровський 257 СВ, Солонянський 298 СВ. Щорічно експортується з України до Казахстану понад 3000 посівних одиниць насіння гібридів Почаївський 190 МВ, ДН Пивиха, Оржиця 237 МВ, Моніка 350 МВ, ДН Олена та ін. У Білорусі гібриди Кремінь 200 СВ, Дніпровський 181 СВ, ДН Пивиха, Дніпровський 257СВ, ДН Галатея та інші висівають на силос та зерно на площі біля 300 тис. га.

 

Досягнутий ефект. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2020 рік, занесено 235 високопродуктивних гібридів кукурудзи  створених авторським колективом в ДУ Інститут зернових культур НААН, Інституті зрошуваного землеробства НААН та Інституті рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН, серед них: 15,3 % – ранньостиглих; 42,1 % – середньоранніх; 23,8 % – середньостиглих; 7,7 % – середньопізніх; 1,7 % – пізньостиглих та 9,4 % – харчових. За зонами вирощування гібриди розподіляються наступним чином: Полісся – 87; Лісостеп – 169; Степ – 158. Додатково до переліків «Кукурудза розлусна» та «Кукурудза цукрова» занесено 22 гібриди. Крім того, в Республіці Білорусь зареєстровано 25, в РФ  – 18, в Казахстані  – 6 гібридів кукурудзи.

Рекомендований набір гібридів кукурудзи найбільш повно задовольняє потреби виробництва в Україні, як за агрокліматичним районуванням, агрономічними та біологічними властивостями, схемами насінництва, так і напрямками використання: на зерно, силос, зелену масу, на харчові та технічні цілі.

Важливим  досягненням у створенні гібридів кукурудзи є формування унікальної генетичної колекції, яка дозволила здійснювати насінництво гібридів на основі батьківських компонентів власної селекції. Наявність високопродуктивних ліній дозволила ведення насінництва простих гібридів, які раніше в багатьох групах стиглості не використовувались. Асортимент високопродуктивних гібридів кукурудзи авторського  колективу створює підґрунтя для модернізації всієї системи насінництва Україні.

Широке впровадження у виробництво вітчизняних гібридів кукурудзи зміцнює розвиток власної виробничої бази в сільському господарстві, забезпечує сировиною харчову, переробну, хімічну, паливну галузі промисловості, гарантує зміцнення експортного потенціалу та суверенітету України. У нашої держави є всі можливості зайняти почесне місце серед провідних розвинених країн світу за економічними показниками аграрного сектору,  і вона вже заявила про себе як про потужного виробника-експортера зерна. Починаючи з 2011 р. в Україні отримують валовий збір зерна кукурудзи понад 20 млн. тонн, у 2019 р. – 35,8 млн.т, що перевищує валовий збір зерна пшениці. Завдяки впровадженню нового покоління високопродуктивних гібридів авторського колективу, створенню інтенсивних технологій вирощування, розширенню площ посівів під кукурудзою та зростанню рентабельності виробництва Україна входить до п’ятірки країн-лідерів у виробництві та експорті зерна цієї культури у світі.

 

Кількість публікацій: 649, в т.ч. 20 монографій, 9 навчальних посібників, 620 статей, в т. ч. в зарубіжних виданнях – 54, кількість розроблених Державних стандартів України – 3. Згідно бази даних Scopus загальна кількість посилань на публікації авторів, які представлені в роботі – 3, h-індекс (за роботою) = 1; згідно бази даних Google Scholar загальна кількість посилань складає 849, h-індекс (за роботою) = 9. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 504 патентами. За даною тематикою захищено 11 докторських та 60 кандидатських дисертацій.


 З більш детальною презентацією роботи можна ознайомитись на сайті Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки


Повернення до списку



Новини України

Пошук: