Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

18.12.2020

Робота авторського колективу науковців НААН по створенню унікальної колекції гібридів кукурудзи - серед достойних Державної премії України в галузі науки і техніки 2020 року


Державна установа «Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України» направила лист-подання до Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки з представленням на конкурс роботи авторського колективу (Б.В. Дзюбецький, В.Ю. Черчель, Т.М. Сатарова, М.Я. Кирпа, Н.А. Боденко, Ю.О. Лавриненко, Л.М. Чернобай, О.Ф Стасів) «ВИСОКОПРОДУКТИВНІ ГІБРИДИ КУКУРУДЗИ (СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ, НАСІННИЦТВО)», яка, за висновками галузевих експертів, заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки 2020 року.

Авторським колективом створено базову колекцію самозапилених ліній кукурудзи зародкових плазм Айодент, Ланкастер, Рейд (BSSS), змішана, що забезпечує можливість повного переходу при створенні нових на власний селекційний матеріал. На базі ліній із оригінальним родоводом створено нову генетичну плазму кукурудзи європейського типу, альтернативну до основних гетерозисних груп.

Снимок.JPG

Вперше  в Україні започатковано новий напрям селекції на скоростиглість, що забезпечує стабільні врожаї зерна та економічну ефективність вирощування гібридів кукурудзи ФАО 150-300 в різних  агрокліматичних зонах України, запропоновано моделі скоростиглих гібридів кукурудзи як північного, так і південного екотипів. Розроблено принципи створення гібридів кукурудзи різних напрямків використання: з максимальним валовим збором крохмалю з одиниці площі для використання у виробництві біопалива; підвищеним вмістом каротиноїдів, зокрема β-каротину, антоціанів, розчинних цукрів для використання в кормовиробництві та харчовій промисловості; силосного типу з використанням міжпідвидових схрещувань.

На відміну від багатьох іноземних гібридів вітчизняні  характеризуються більш високою стресостійкістю, зокрема, гібриди Подільський 274 СВ, Чемеровецький 260 СВ, Моніка 350МВ, ДН Булат, ДН Джулія та ін. навіть в жорстких умовах Степу щорічно формують високу врожайність зерна на рівні 5–6 т/га, що пов’язане з кращою адаптацію до стресових умов в результаті довготривалої селекції в цій зоні.

Розроблено і впроваджено в селекційний процес комплексну систему біотехнологічного супроводу створення, тестування та доборів селекційного матеріалу кукурудзи, що збільшує генетичне різноманіття, підвищує точність тестових оцінок  та забезпечує суттєве скорочення терміну отримання і виходу на ринок нових вітчизняних ліній і гібридів кукурудзи. Вперше в Україні впроваджено в селекційний процес метод гаплоїдії, що дозволяє в 2-3 рази зменшити терміни створення ліній і гібридів.

Розроблено і впроваджено інноваційну техніко-технологічну систему збирання, доробки і збереження врожаю зерна кукурудзи, а також  нормативно-правову базу насінництва, яка включає нові стандарти на продукцію і методи визначення її якості.

В умовах зрошення нові середньопізні та пізньостиглі гібриди кукурудзи Арабат, ДН Аншлаг, ДН Гетера, ДН Рава також не поступаються зарубіжним за основними господарськими показниками. Залежно від способу поливу та режиму вологозабезпечення за врожайністю зерна перевищували кращий іноземний стандарт на 0,23-3,02 т/га.

Поширення гібридів відбувається завдяки  техніко-технологічній  системі, яка включає інноваційні технології, регламенти, методи, стандарти з вирощування, доробки, зберігання та контролювання якості посівного матеріалу і товарної продукції.

Кількість патентів та винаходів – 504, в т.ч. міжнародних 28.

Всі наукові положення добре обґрунтовані і витікають з результатів генетичних, біотехнологічних, селекційних досліджень проведених на високому рівні з застосуванням сучасних методів та обладнання.


Довідково: 


До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на 2020 рік занесено 235 високопродуктивних гібридів кукурудзи,  створених авторським колективом в ДУ Інститут зернових культур НААН, Інституті зрошуваного землеробства НААН та Інституті рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН, що є найбільшою часткою серед вітчизняних і зарубіжних установ. Додатково до переліків «Кукурудза розлусна» та «Кукурудза цукрова» занесено 22  зразки. Створено і зареєстровано в Республіці Білорусь – 25, в РФ  – 18, в Казахстані  – 6 гібридів кукурудзи.

Створені авторським колективом високопродуктивні гібриди кукурудзи  впроваджено у виробництво на площі близько 1 млн. га, що складає 20-25% від загальної площі посівів в Україні. Вони висіваються у всіх ґрунтово-кліматичних зонах вирощування цієї культури – Степу, Лісостепу, Поліссі.

Площі їх ділянок гібридизації залежно від запитів виробництва коливаються від 5186 га до 14 220 га. У 2017–2019 рр. площі ділянок гібридизації нових гібридів кукурудзи становили: ДН Галатея – 1640 га; ДН Хотин – 1787 га; ДН Аджамка – 934 га; ДН Хортиця – 421 га та ін., що дозволило у рік реєстрації засівати ними площі 100-150 га. Площі насінництва F1 гібридів Дніпровський 181 СВ, Оржиця 237 МВ, Любава 279 МВ, Солонянський 298 СВ  в окремі роки сягало 1000 і більше га. Протягом 2017-19 рр. на ділянках гібридизації в господарствах за ліцензійними угодами вирощувалось понад 20 нових гібридів кукурудзи, зареєстрованих в Україні в 2014-2018 рр.

Щорічно укладаються ліцензійні договори на вирощування гібридів першого покоління з більш ніж 70 насіннєвим господарствами. Це, в першу чергу, провідні виробники насіння кукурудзи в Україні – компанії ТОВ Агросфера, НВФГ «Маїс» (Дніпропетровська обл.), АПК «Маїс» (Черкаська обл.), ТОВ РостАгро, СК «Радянське», ПСП «Колос», ПСП «Урожай», ТОВ «Колос-Богодарівка» (Полтавська обл.), Агровіта (Одеська обл.) і багато інших.

Реєстрація ранньостиглого гібрида ДН Пивиха одночасно в Україні, Російській Федерації, Республіці Білорусь та Казахстані в 2014–2019 рр.  зумовила стрімке збільшення обсягів його площ гібридизації сумарно до 3843 га. Визнання не тільки в Україні, але й в РФ і Республіці Білорусь отримали гібриди Дніпровський 181 СВ, Кремінь 200 СВ, Кадр 267 МВ, Дніпровський 257 СВ, Солонянський 298 СВ. Щорічно закуповується в Україні і ввозиться до Казахстану 3000 посівних одиниць насіння гібридів Почаївський 190 МВ, ДН Пивиха і Оржиця 237 МВ, Моніка 350 МВ, ДН Олена та ін.


Повернення до списку



Новини України

Пошук: