За викликів, які постали перед галуззю сільського господарства, лише наука зможе надати аграріям реальні прогнози та ефективні пропозиції, - Михайло Гладій
Перший віцепрезидент НААН Михайло Гладій про фінансування аграрної науки, землю та головні пріоритети у наукових дослідженнях
Фінансування науки.
В останні роки аграрна наука фінансувалася лише у межах 30 - 40% від потреб. Ми просили грошей, у першу чергу на зарплату, для науковців. Мова про капітальні вкладення – закупівлю обладнання, впровадження новітніх технологій, взагалі не йшла. Не всі наші науковці витримали таку нестабільність і не полишили Академію. Цього року ми просили уряд, щоб додали коштів. І поки є відчуття, що нам йдуть назустріч. На наступний рік планується збільшити фінансування на 30%. Цього не достатньо, адже, у першу чергу потрібно підвищити зарплату науковцям, яка нині складає у середньому близько 8 тис. грн. Але і дослідженнями ми зможемо зайнятися вже на кращому рівні.
ПРО ВИКЛИКИ І РЕАКЦІЮ НА НИХ.
Сьогодні сільське господарство стикнулося з серйозними викликами – від природи, економіки, експансії закордонної продукції. І для отримання відповідних розрахунків і пропозицій, як аграріям діяти за таких умов, уряд має звертатися до відповідних структур, які б робити аналіз і прогнозування. Крім НААН, структур, які могли б брати на себе таку серйозну відповідальність, в Україні не має.
Цьогорічна засуха приблизно на третину зменшила врожай порівняно з минулорічними показниками. А в окремих регіонах результатів практично нема. Тому питання, що робити аграріям на півдні, щоб запобігти повторенню таких ситуацій, стоїть наразі дуже гостро. Наука проводить підготовку і буде надавати уряду пропозиції про необхідність повернення до вирощування тих культур, які б давали результати без поливу. Тобто потрібно міняти сівозміни, робити галузеву рокіровку. Такі виклики і раніше були, і виходили з них честю, тому що вчасно зверталися до науки.
Наступне питання – відповідний підхід до використання насіннєвого матеріалу.
У кліматичних умовах цього року імпортне насіння продемонструвало набагато гірші результати. Ми маємо гарні селекційні наробки у рослинництві, тваринництві. І наші виробники переконуються, що краще закуповувати вітчизняне насіння і розмножувати наших тварин. Не обов’язково гнатися за рекордними врожаями, бо при цьому потрібно більше витрачати, а такої можливості нема. Необхідно повертатися до вітчизняної науки.
Ринок землі.
Сьогодні питання вже не стоїть про те, щоб забрати землю в Академії, як це було раніше (ймовірно, це спроба бізнесменів заволодіти землею, бо у селян її забрати неможливо, а от щодо державної – це можна зробити через відповідне рішення Верховної Ради). Ведемо розмову з землевпорядниками, представниками міністерства про те, що у такій державі як Україна, треба мати певну кількість землі у державній власності. Особливо що стосується наукових досліджень. Відчуваємо, що ставлення до науки міняється у позитивну сторону. А ринок землі ще потребує серйозного аналізу. Бо регламенту, як впроваджувати закон про ринок землі, регламенту, як використовувати землю при приватизації нема. Наші науковці працюють і пропонують, як це може бути. До кінця року надамо пропозиції.
Ліквідація міністерства сільського господарства в такій потужній аграрній державі, якою є Україна, – величезна помилка. Ринок землі повинен відбуватися цивілізовано. З досвіду знаємо: якщо реформи проводилися без згоди землевласників, селян, то це нічим добрим не закінчувалося. У 1997 році розпаювали понад 30 мільйонів га землі, і цей процес пройшов мирно. Хоча місцева влада не завжди підтримувала його. Але підтримував народ і тому реформа відбулася. Нині спостерігаємо супротив людей ринку землі, який запроваджується. Бажання влади не співпадає з бажанням населення. Поки що, враховуючи прийняті поправки, все спокійно, але важливо, як закон буде впроваджуватися – потрібно порадитися з громадою. Не можна робити однаково реформу в різних регіонах, треба враховувати регіональні особливості. Наука пропонує, як це робити. На жаль, наші політики, кожен бачить свої особисті потреби у першу чергу. Це й заважає зробити правильну реформу. Потрібно звертатися до людей. Питання реформи землі – у руках селян. Громади, які формуються, сподіваюсь, будуть тримати під контролем це питання. У них достатньо А політики мають бути вкрай обережними – земельне питання завжди було дуже складним.
Що таке аграрна наука?
Це галузь, яка бачить усі процеси у сільському господарстві на декілька кроків уперед. У нас проходять серйозні дослідження, вибираємо кращі результати і пропонуємо сільському господарству. Методом проб і помилок впроваджувати сорт у рослинництві чи породу у тваринництві дуже довго – цей процес займе десятки років. Аграрна наука - це впровадження усього передового. З історії бачимо – еволюційні процеси відбувалися дуже довго, у тому числі у сільському господарстві. Таку функцію на сучасному етапі на себе бере наука, яка за рахунок наукових досліджень, впроваджує найкраще.
ПРОРИВ У НАУЦІ.
Перед нами природа виставляє певні виклики. Міняється ситуація у природі і міняються підходи. Традиційні підходи стають нетрадиційними. Щоб впроваджувати відповідні сорти, потрібно враховувати, яка ситуація у регіоні. Сьогодні сталося те, про що раніше не могли і думати – скажімо, показники по соняшнику і кукурудзі на заході країни стали кращими, ніж у традиційних для цих культур регіонах. Науковці повинні надавати пропозиції, що робити у регіонах, де традиційно вирощували ті чи інші культури. Такий прорив повинен бути – ми не маємо втрачати позиції, які займаємо по зернових, соняшнику не тільки у Європі, а й у світі. Південні області звертаються з питанням, що їм далі робити. Науковці проводять дослідження, роблять аналізи. Наука повинна сказати , як себе вести у таких складних умовах.
Відеозапис інтерв'ю з Першим віцепрезидентом НААН Михайло Гладієм - за посиланням
Пошук:
24.09.2018
Українські органічні крупи користуються високим попитом на ринках ЄС
18.09.2018
На підтримку агровиробників на 2019 рік передбачено близько 7 мільярдів гривень
12.09.2018
Рекордні врожаї винограду в Західній Україні
11.09.2018
В Україні збільшується виробництво згущеного молока
10.09.2018
В 2018 році очікується історичний обсяг врожаю кукурудзи
Новини України 606 — 610 з 833
Початок | Поперед. | 120 121 122 123 124 | Наст. | Кінець