Новини

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні – тиждень 36

Остання декада серпня - початок вересня характеризувалися неоднорідною за температурним режимом та вологозабезпеченням погодою. Середньодобова температура повітря виявилася на 2–7 ⁰С вищою за норму і становила від 15,6 на заході до 24,8 ⁰С тепла на півдні, максимальна температура повітря досягала  30-36 ⁰С, мінімальна у найхолодніші ночі знижувалась до 7-11 ⁰С, в Івано-Франківській та Луганській областях – до 4-6 ⁰С. Поверхня грунту вдень нагрівалася до 49-60 ⁰С, вночі охолоджувалася до 4-17 ⁰С тепла. Відносна вологість повітря у середньому становила від 45 до 80%. У південних, східних та центральних областях у денні години відмічалося її зниження до 30 % і нижче.

Протягом останньої декади серпня опади різної інтенсивності відмічалися майже на всій території країни. В окремих районах Івано-Франківської, Тернопільської, Вінницької, Полтавської, Чернігівської та Дніпропетровської областей спостерігалися локальні зливи з кількістю опадів 26-42 мм. Серпнева кількість опадів у Київській, Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях становила 54-71 % норми, у Волинській та Рівненській – була близькою до норми (33-65 мм), на решті областей вона склала 25-50 % (15-30 мм). Дощі,  які пройшли, дещо покращили зволоження грунту - від сухого до слабозволоженого, але високі температури повітря швидко нівелювали цей ефект.

За даними Укргідрометеоцентру  тривалість періоду без ефективних дощів за два місяці (липень-серпень) досягла 45-55 дні. У більшості областей південно-східної та центральної частини країни протягом цього періоду не випало жодного ефективного дощу. У кінці серпня, за експертною оцінкою та фактично визначеними запасами вологи у ґрунті, засухою було охоплено близько 50 % площ призначених для сівби озимих культур під урожай 2021 року. Запаси продуктивної вологи в орному шарі грунту на цих площах були незадовільними (менше 10 мм) та недостатніми (11-20 мм). На багатьох площах вологи в орному шарі грунту взагалі не було. Лише у західних та на окремих площах Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Сумської та Чернігівської областей вологозабезпечення було достатнє (21-46 мм).

Опади, які спостерігаються протягом останніх днів,  припинили тривалий бездощовий період, дещо пом’якшили умови завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур, сприяли поповненню верхніх шарів грунту вологою і створили задовільні умови для підготовки грунту до сівби озимих зернових культур та сприяли утворенню сходів ріпаку озимого, посіяного у другій декаді серпня.

Разом з тим, при підготовці грунту до сівби озимих зернових культур необхідно пам’ятати, що глибокий як полицевий, так і безполицевий обробіток є неефективним через можливість вигортання на поверхню брил та погіршення загальної структури посівного шару. Перевагу слід надавати поверхневому і мілкому обробітку ґрунту на глибину до 12 см переважно дисковими знаряддями з обов`язковим прикочуванням. Коток повинен бути кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, який подрібнюватиме крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.

При підготовці насіннєвого матеріалу необхідно звернути особливу увагу на його якість. Сівбу треба проводити лише підібраним  сортовим та попередньо протруєним насінням тієї чи іншої культури з використанням відповідної технології їхнього вирощування, що дасть змогу максимально реалізувати потенціал сортів та отримувати високі й стабільні врожаї у кожному господарстві. Добираючи сорти, потрібно також знати різницю між сортами щодо витривалості до посухи і суховійних явищ, оскільки вони по-різному реагують на цей чинник. Важливо також враховувати стійкість рослин окремих сортів до вилягання, осипання, проростання зерна в колосі, весняних заморозків та похолодань.

Враховуючи, що на початок вересня у посівному шарі ґрунту практично відсутня продуктивна волога, для отримання сходів озимих культур проводити сівбу у ранні строки не рекомендується, так як насіння, яке тривалий час знаходиться у ґрунті не проросте і втратить свою  життєздатність. Навіть після випадання опадів сходи з’являються зрідженими. Виходячи з цього, посів озимих культур необхідно провести не раніше 15 вересня до 1-5 жовтня в сухий ґрунт (за відсутності опадів). При цьому необхідно збільшити норму висіву на 10 %, а глибину заробки насіння зменшити до 3-4 см з обов’язковим прикочуванням. Норми висіву у значній мірі визначаються особливостями сортів, попередника, строку сівби, якості і строку обробітку ґрунту та наявності вологи у ньому. При  розрахунку норм висіву необхідно враховувати густоту сходів не менше 400 шт./м² .

Складні погодні умови протягом вегетації кукурудзи вплинули на ріст та розвиток цієї культури.  У посівах виявлено рослини кукурудзи, запилення яких відбулося під час стресу (тривала посуха з середини вегетативного розвитку до початку наливу зерна) і сформували початки, частка зерен яких невиповнена (синдром недозрілих качанів - маленькі деформовані качани з невеликою кількістю зерен, особливо на верхівці) або взагалі відсутня зав'язь (від 30 до
80 %). Температурні стреси сприяли формуванню кількох генеративних пагонів з одного вузла - декілька качанів розвиваються на одній спільній ніжці. Деякі з них містять плюскле недорозвинене зерно або взагалі без нього. Також у рослини кукурудзи з нормально вегетуючими генеративними органами відмічені аномалії - формування качана на волоті, які також з’явилися через стресові ситуації.

Тому на думку вчених прогнозована врожайність кукурудзи на зерно залежно від регіону очікується у межах від 2-3 т/га (на півдні та центральній частині країни) до 6-7 т/га (на решті території країни). Очікуваний валовий збір зерна кукурудзи у 2020 році може становити 32-33 млн тонн.

На більшості площ посівів соняшника спостерігається достигання насіння, особливо у південних та центральних областей, де вже розпочалося збирання цієї культури. Через дефіцит грунтової та повітряної вологи й надмірно високих температур повітря під час його цвітіння на деяких посівах спостерігається низька виповненість кошиків, на окремих гібридах – початок розвитку сухої гнилі кошиків.

Прогнозована врожайність соняшника залежно від регіону очікується від дуже низьких – 0,3 т/га (на півдні та центральній частині країни) до 1,6-3,6 т/га (на решті території країни). Очікуваний валовий збір зерна соняшника у 2020 році прогнозується у межах 13-15 млн тонн. 

Реакцією сої на високу температуру і недостатню кількість вологи є передчасне утворення в рослині етилену, або як ще його називають «гормону старіння». Наслідком його дії стала надмірна абортація бобів сої. Основне занепокоєння викликають поля під соєю пізніх строків сівби (ІІІ декада травня – початок червня), а також посіви з недостатнім вологозабезпеченням кореневмісного шару грунту, на яких у рослин відмичається відмирання верхніх бобів, висихання листя та формування недорозвиненого (плюского)  зерна у бобах нижнього ярусу.

Прогнозована врожайність сої залежно від регіону, температури повітря, вологозабезпечення грунту та технології вирощування очікується у межах від 1,0 до 2,6 т/га, валовий збір – у межах 2,5-3,5 млн тонн.

За даними Мінекономіки України станом на 27 серпня зібрано 45 % запланованих площ за середньої врожайності 39,7 ц/га (у 2019 рік  на цей час – 39,2 ц/га), у т.ч.  пшениця озима та яра -  на 100 % площ за врожайності 41,1 ц/га (2019 рік на цей час – 99,9 % та 39,4 ц/га відповідно), ячмінь озимий та ярий – на 100 % площ за врожайності 36,9 ц/га, горох – на 100 % площ за врожайності 21,7 ц/га, ріпаку озимого та ярого – на 99,9 % площ за врожайності 22,9 ц/га.  Розпочалося збирання гречки, проса та соняшнику. Гречки  зібрано з площі 11,3 тис. га (15% від запланованих площ) з урожайністю 17,5 ц/га, ( у минулому році на цю дату – 66 % та 12,7 ц/га відповідно), просо – з 15,9 тис.га (10,6 % від запланованих площ) за врожайності 18,7 ц/га (у минулому році на цю дату –
44 % та 18,6 ц/га відповідно), соняшнику – з 150,0 тис.га (2,3 % від запланованих площ) за врожайності 14,8 ц/га (у минулому році на цю дату – 5 % та 17,5 ц/га відповідно).