Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

17.08.2020

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні – тиждень 33 (10-16 серпня 2020 року)

stock-photo-hands-of-man-with-tablet.jpg

Перша половина серпня  характеризувалася переважно спекотною і майже сухою погодою. Середньодобова температура повітря на 0,5–6,1 0С перевищувала декадну норму і становила від 18,0 0С на півночі та заході країни, до 27,5 0С тепла на півдні. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалась у південних областях  до 34-37 0С, у західних та північних  – до 29-31 0С тепла, мінімальна у найхолодніші ночі знижувалась до 9–11 0С, на півдні – до 16-19 0С. Поверхня грунту вдень нагрівалася до 50-60 0С, вночі охолоджувалася до 8-12 0С тепла.

За даними Укргідрометеоцентру станом на 10 серпня суми ефективних температур повітря вище +10 0С були близькими або на 25-45 0С вищими за середі багаторічні показники і становили: у Степу – 980-1160 0С, за середньої багаторічної норми – 955-1115 0С; Лісостепу – 735-1000 0С (740-955 0С); на Поліссі – 700-850 0С (705-820 0С). Суми ефективних температур повітря вище +15 0С були на 60-100 0С вищими за середні багаторічні показники і за агрокліматичними зонами становили: у Степу – 510-635 0С за середньої багаторічної норми 435-590 0С; Лісостепу – 325-520 0С (250-430 0С), на Поліссі – 290-420 0С (230-320 0С).

Дощі, які пройшли у деяких регіонах  протягом звітного періоду, були не ефективними. Кількість їх становила  лише 1-4 мм. У Миколаївській, Одеській, Херсонській, Харківській, Сумській областях опадів не було зовсім. У Житомирській, Запорізькій, Полтавській, Черкаській  та Львівській областях їх кількість знаходилася у межах від 2 до 13 мм. Дефіцит або повна відсутність вологи спричинили подальший розвиток грунтової засухи.

Агрометеорологічні умови протягом останнього місяця, а саме: зниження нічних температур повітря до 7-9 0С, на початку першої декади серпня; підвищення максимальних температур повітря вдень до 35 0С тепла; високі температури грунту на глибині 10 см та відсутність ефективних опадів були мало сприятливими для подальшого росту та розвитку пізніх культур, але для завершення жнив, накопичення цукрів у плодових та ягідних культур вони були сприятливими.

Моніторингове обстеження посівів кукурудзи, проведене  науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН, показало, що станом на 12 серпня у рослин кукурудзи за оптимальної зональної густоти стояння і доброго фітосанітарного стану посівів, залежно від строків сівби та біологічних особливостей гібридів різних груп стиглості, продовжується період достигання зерна: за надраннього строку сівби рослини знаходяться у фазах «воскова стиглість» (ранньостиглий і середньоранні гібриди) – «початок воскової стиглості» зерна (середньостиглий і середньопізній гібриди); за оптимального строку – «початок воскової стиглості» (ранньостиглий і середньоранні гібриди) – «кінець молочної стиглості» зерна (середньостиглий і середньопізній гібриди), а пізнього строку сівби – «кінець молочної стиглості» (ранньостиглий і середньоранній гібриди) – «молочна стиглість» зерна (середньостиглий і середньопізній гібриди).

Станом на 10 серпня, за даними Укргідрометеоцентру,  вологозабезпечення метрового шару ґрунту (0-100 см) під кукурудзою на багатьох площах західних, Сумської, окремих районах Житомирської та Вінницької областей було задовільним (81-120 мм) та достатнім (137-160 мм продуктивної вологи). На решті площ, де зерно кукурудзи ще не досягло воскової стиглості, запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту були недостатніми та не перевищували 51-77 мм, на багатьох площах центральних, місцями у південних, Чернігівській, Київській та Харківській областях - 11-44 мм продуктивної вологи. В окремих районах Київської області метровий шар ґрунту був зовсім сухий.

У соняшника відбувається достигання, місцями на пізніх посівах триває фаза «цвітіння», а на ранніх посівах, особливо у ранньостиглих гібридів – «збиральна стиглість». Діаметр кошику становить 11-20 см. Стан посівів задовільний, місцями добрий.

На більшості площ орний шар ґрунту під соняшником був зовсім сухий або містив менше 10 мм продуктивної вологи. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту (0-100 см) у південних, східних, центральних та на більшості площ північних областей становили 12-40 мм, місцями 53-72 мм, на окремих площах східних та Херсонської областей  метровий шар ґрунту був зовсім сухий. Достатнє (81-120 мм продуктивної вологи) для серпня зволоження під цією культурою відмічалося лише в окремих районах Житомирської, Хмельницької та Харківської областей.

У рослин сої закінчується фаза «цвітіння». На одній рослині сформувалося від 23 до 49 шт. бобів довжиною 1 см і більше. Висота рослин становить 90-94 см. Стан посівів переважно добрий і лише місцями на пізніх посівах він задовільний.

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під цією культурою  на більшості площ західних, місцями у Херсонській та Київській областях були на задовільному (12-19 мм) та достатньому (21-41 мм) рівнях. У центральних, окремих районах Волинської областей зволоження залишалося недостатнім (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями орний шар ґрунту був сухий зовсім. Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ центральних, місцями у Харківській, Київській, Херсонській та Вінницькій областях було незадовільним (10-46 мм), місцями недостатнім (54-72 мм). У західних, на окремих площах Вінницької областей вологозабезпечення було на достатньому (89-120 мм) та оптимальному (121-182 мм ) рівнях.

Погодні умови для вегетації та формування буряків цукрових у цьому році склалися переважно задовільні. Вологозабезпечення посівів становило у середньому 65-70% від оптимального, теплозабезпечення було близьким до норми. Станом на 10 серпня вага одного  кореня становила  260-360 г, що менше ніж у минулому році (180-600 г). Стан посівів задовільний, місцями у денні години відмічається в’янення рослин та пожовтіння листя нижнього ярусу від засухи.

Науковцями Інституту захисту рослин НААН проведено моніторинг фітосанітарного стану посівів пізніх культур.

Посівам кукурудзи шкодять: попелиці, заселено 12-47 % площ, максимально – 60-100 % площ (Львівська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська, Дніпропетровська, Полтавська обл.); блішки – 35 % площ, максимально – 100 % площ (Харківська обл.); цикадки – 20 % площ; стебловий (кукурудзяний) метелик – 3-30 % площ; бавовникова совка – 9-41 % площ.

Гельмінтоспоріозом уражено 4-20 % площ кукурудзи, максимально – 82-92 % площ (Харківська, Тернопільська обл.); летючою сажкою – 1-3 % площ, 2 % рослин (Дніпропетровська, Луганська, Полтавська обл.), пухирчастою сажкою – 2-48 % площ, максимально – 82 % площ (Харківська обл.; іржею – 5-8 % площ; септоріозом – 0,3% площ.

На соняшнику живляться попелиці, заселено 7-43 % площ, максимально – 60-100% площ (Львівська, Миколаївська, Київська, Луганська, Тернопільська, Харківська обл.); клопи – 12-29 % площ, максимально – 60-100 % площ (Миколаївська, Харківська обл.); соняшникова вогнівка – 18-20 % площ; цикадки – 100 % площ за чисельності 1,0-2,5 екз./рослину, пошкоджено 4-20% рослин (Миколаївська, Полтавська обл.), трипси – 3-22 % площ, максимально – 100% площ (Луганська обл.); павутинний кліщ – 10-24 % площ; соняшникова шипоноска – 7-12 % площ; соняшниковий вусач – 7 % площ; стебловий (кукурудзяний) метелик – 14 % площ;  листогризучі совки (бавовникова совка, совка-гамма) – 2-26 % площ;  лучний метелик – 9-22 % площ.

Пероноспорозом уражено 9-35 % площ соняшника, максимально – 49 % площ (Кіровоградська обл.); септоріозом – 6-35 % площ; фомозом – 8-35 % площ; іржею – 3-20 % площ; альтернаріозом – 7-30 % площ; білою гниллю – 3 % площ.

На полях буряків цукрових переважно в крайових смугах продовжується заселення рослин буряковою листовою попелицею – заселено 3-16 % рослин. Гусениці совки-гамми осередково пошкодили 0,3-2 % рослин, щитоноски - 3% рослин; бурякова мінуюча муха - 34-50 % площі (Вінницька, Полтавська, Тернопільська, Івано-Франківська обл.) У посівах буряків кормових продовжується пошкодження коренеплодів личинками травневих хрущів та медведкою (Івано-Франківська обл.).

Наростає розвиток хвороб на цій культурі: церкоспорозом уражено 1-15 % рослин, фомозом – 0,9-3 % рослин, хвостовою та бурою гнилями до 0,5-2 % коренеплодів (Вінницька, Полтавська, Черкаська, Тернопільська, Івано-Франківська обл.). Рамуляріоз уразив – 1,0-4,0 % рослин, вірусна жовтяниця – 0,6-2,0 % рослин (Тернопільська обл.).

У посівах сої продовжують живитися попелиці, трипси, листогризучі совки (бавовникова, совка-гамма), павутинний кліщ, клопи, акацієва вогнівка, пошкоджено 2-20 % рослин на 27-40 % площ, максимально павутинний кліщ поширився у Закарпатській і Київській областях – на 52-75 % площ заселено від 8 до 20 % рослин.

Хворобами - пероноспороз, септоріоз, аскохітоз, церкоспороз, бактеріальний опік уражено від 2 до 15 % рослин на 3-35% площ. Максимально аскохітоз поширився у Кіровоградській, Харківській, Вінницькій області – на 47-77 % площ уражено 3-12 % рослин, пероноспороз у Кіровоградській, Полтавській, Київській, Львівській, Закарпатській – на 46-100 % площ уражено від 5 до 24 % рослин. Жовту мозаїку виявили на 3-7 % рослин на 3-25% площ (Полтавська, Київська, Хмельницька обл.).

За даними  Мінекономіки станом на 6 серпні в Україні вже зібрано 33 млн тонн зернових і зернобобових культур з площі 8,5 млн га (56 % до прогнозу), а саме: пшениці – 23,1 млн тонн з площі 5,8 млн га (87 %); ячменю – 7,9 млн тонн з площі 2,1 млн га (90 %); гороху – 476 тис. тонн з площі 216 тис. га (93 %); ріпаку – 2,2 млн тонн з площі 1 млн га (91 %).

Найбільше зібрано у наступних областях: Харківській – 3,7 млн тонн з площі 728 тис. га; Запорізькій - 3,6 млн тонн з площі 1,1 млн га; Дніпропетровській – 3,4 млн тонн з площі 928 тис. га; Миколаївській – 2,5 млн тонн з площі 868 тис.га.


Повернення до списку



Новини України

Пошук: