Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні – тиждень 29 ( 13-19 липня 2020) 20.07.2020

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні – тиждень 29 ( 13-19 липня 2020)


На початку другої декади липня спостерігалося незначне зниження температури повітря. Зараз похолодання змінилося на більш теплу та сонячну погоду, але з коливаннями нічних та денних температур повітря.

Середньодобова температура повітря на початку декади на 1-5 0С була нижче норми, а потім на 2-9 0С перевищила норму і знаходилася у межах від 12,6 – на заході, до 18,3 0С тепла – на півдні. Максимальна температура повітря у найтепліші дні на півдні підвищувалась до 35 0С, на заході – до 28,4 0С тепла, мінімальна – у найхолодніші ночі знижувалась на заході до 7,4 0С, на півдні до 20 0С. Поверхня ґрунту вдень нагрівалася до 50-62 0С, на півдні до 65-70 0С, вночі охолоджувалася до 9-13 0С тепла.

За даними Укргідрометеоцентру станом на 10 липня суми ефективних температур повітря вище +5 0С у більшості західних областей були на 15-25 0С нижчими, у решті областей – на 90-130 0С вищими за середні багаторічні показники і становила: у зоні Степу – 1150-1300 0С, у зоні Лісостепу – 895-
1170 0С, на Поліссі – 860-1035 0С. Суми ефективних температур повітря вище +10 0С були близькими або на 45 0С вищими середніх багаторічних показників і становили: у зоні Степу – 600-720 0С, у зоні Лісостепу – 440-640 0С, на Поліссі – 415-545 0С.

Аномальна кількість опадів протягом першої декади липня сприяла суттєвому поповненню запасів продуктивної вологи у ґрунті. Так, за даними Укргідрометеоцентру станом на 10 липня  вологозабезпечення орного шару ґрунту під кукурудзою залишалося здебільшого на достатньому (21-30 мм і більше) та задовільному (11-20 мм продуктивної вологи) рівнях. На окремих площах Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровській, Миколаївській, Чернігівській та на більшості площ Харківської областей ґрунт був зволожений недостатньо (10 мм та менше продуктивної вологи), місцями у Харківській області ґрунт був сухий зовсім. У західних, на частині площ північних, місцями південних областей у метровому шарі ґрунту утримувалися переважно добрі (80-120 мм) та оптимальні (121-169 мм) запаси продуктивної вологи. На багатьох площах Миколаївської, Кіровоградської, Харківської, окремих площах Полтавської, Черкаської, Дніпропетровської, Чернігівської областей зволоження метрового шару ґрунту становило від 51 до 80 мм, на окремих площах Харківської області – 11-45 мм продуктивної вологи.

Під буряком цукровим зволоження орного шару ґрунту було переважно задовільне та достатнє 11-30 мм. Недостатнє зволоження відмічалося на окремих площах Черкаської області. У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося від 100 до 110 мм, на окремих площах Черкаської та Полтавської областей – 55-65 мм продуктивної вологи.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ південних, східних та північно-східних, на окремих площах Полтавської та Дніпропетровської областей було незадовільним – менше 10 мм продуктивної вологи, в окремих районах Харківської, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей орний шар ґрунту був сухий зовсім. На решті площ вологозабезпечення було на задовільному та достатньому рівнях. У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ південних, східних, місцями центральних та північносхідних областей були на недостатньому (51-80 мм) та незадовільному (7-50 мм) рівнях, в окремих районах Херсонської області – він був сухий. На окремих площах (у районах, де відмічалися дощі) центральних, північних та Донецької областей вологозабезпечення було на доброму (81-115 мм) та оптимальному (125-170 мм) рівнях.

Дефіцит ґрунтової вологи набуває стійких ознак і стає головним лімітуючим фактором у системах землеробства на території нашої країни. Тому, надзвичайно актуальним є збереження наявної і накопичення серпнево-вересневої вологи, а для ріпаку озимого – липнево-серпневої. Доступним способом зменшення втрат вологи є мульчування поверхні ґрунту відразу після звільнення поля культурою-попередником, але при запізненні з цією роботою різко ускладнюється її якість та ефективність.

На сьогодні є два способи мульчування ґрунту: біомасою рослинних решток зібраної культури, рівномірно розподіленої на поверхні поля; мульчування шляхом дискування з обов’язковим доведенням поверхні ґрунту до дрібно грудкуватого стану, максимально вирівняного. Перший спосіб ефективний, якщо величина біомаси становить не менше 5 т/га. Якщо ця кількість є значно меншою (наприклад, після ячменю озимого), то доцільно застосувати комбінований спосіб – мульчування ґрунту дисковою бороною з одночасним зароблянням рослинних решток. На відміну від дискування, після видалення з поля рослинних решток, за такого способу формується шар глибиною до 8-10 см, який складається з подрібненого ґрунту, перемішаного із соломою (січкою). За таких умов унеможливлюється формування ґрунтових капілярів, по яких випаровується волога. Нагадаємо, що за денної температури поверхні відкритого ґрунту понад 55 0С щоденні втрати вологи можуть перевищувати 2 мм, а це означає, що наявна волога орного шару за десять днів без дощу і мульчування буде втрачена.

Озимі (жито, ячмінь, пшениця) культури досягли воскової або повної стиглості майже на всій території країни. Розпочалося або триває їхнє збирання. Маса 1000 зерен пшениці озимої у цьому році становить від 37 до 56 г, на кращих посівах – від 70 до 76 г; ячменю озимого – від 51 до 55 г; жита озимого – від 35 до 50 г. Відсоток щуплих зерен усіх озимих зернових культур становить 1-10. На окремих площах Дніпропетровської, Луганської та Одеської областей щуплість зерна досягає 20-30, місцями – 50%. Стан посівів озимих культур на незібраних площах переважно добрий та задовільний, місцями у Дніпропетровській області – незадовільний. В окремих районах західних та північних областей відмічається полягання посівів через сильний вітер та зливи.

Продовжується збирання ріпаку озимого, насіння якого вже дозріло на всій території країни.

У рослин ячменю ярового відмічаються фази «воскова» та «повна стиглість». Кількість зерен у колосі коливається у межах від 18 до 37 шт., відсоток щуплих зерен 1-10, подекуди у Луганській та Дніпропетровській областях – до 20 %, маса 1000 зерен становить від 31 до 62 г. На окремих площах західних областей спостерігається полягання посівів.

У рослин пшениці та вівса ярих відмічається фаза «воскова стиглість зерна». Кількість стебел з колосом становить від 400 до 800 на 1 м2. Стан посівів переважно добрий.

У рослин кукурудзи, залежно від строку сівби, продовжується найбільш важливий період від цвітіння, запилення до утворення зерна. Аномально високі температури негативно впливають на фертильність пилку, що може зумовити череззерницю та спричинити зниження врожаю зерна кукурудзи.

За даними ДУ Інститут зернових культур НААН середньодобовий приріст рослин кукурудзи за останній тиждень становить 0,7–4,3 см. На рослинах гібридів кукурудзи надраннього та оптимального строків сівби відмічено засихання 5–7 нижніх листків, за пізнього строку сівби – 4 листків. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

У рослин гречки триває масове цвітіння, у проса – викидання волоті. Стан рослин добрий.

Триває збирання зерна гороху, подекуди на пізніх посівах – достигання бобів. Маса 1000 зерен становить від 160 до 330 г.

У сої відмічаються фази «цвітіння» та «формування бобів». Стан посівів переважно добрий. На окремих площах Київської, Харківської та Чернівецької областей відмічалося пожовтіння та в’янення рослин.

У буряків цукрових триває ріст коренеплоду та накопичування цукристості. Середня маса коренеплоду становить від 110 до 165 г. Стан посівів добрий та задовільний. Подекуди через посушливі умови відмічалося денне в’янення рослин.

У рослин соняшнику триває фаза «цвітіння». Середній діаметр кошику становить від 10 до19 см. Стан посівів переважно добрий, на окремих площах південних, східних та центральних областей відмічається денне в’янення рослин, пожовтіння листків через засушливі умови.

Метеорологічні умови кінця першої декади липня дещо призупинили збиральні роботи. Тому, як свідчить накопичений багаторічний досвід, вимушена затримка з обмолотом озимих зернових культур  може негативно вплинути на показники якості зерна.

Збирання пшениці озимої повинно розпочинатися після закінчення надходження пластичних речовин у зерно, за його вологості 16‒17 %. Не треба чекати поки вона знизиться до 14 %, бо у період жнив вона за добу зменшується на 2‒3 %, а у жарку суху погоду і більше. За даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН збирання зерна пшениці озимої через 10‒12 доби після повної стиглості призводило до зниження врожаю на 2,8‒
3,1 ц/га, погіршення якості зерна: склоподібності – 10‒11 %, натури зерна ‒ 21‒22 г/л, білка – 0,5‒1,0 %, клейковини – на 1,4‒2,2 %.

Нормальним строком збирання жита озимого є – «кінець воскової» – «початок повної стиглості». Зібране раніше цього строку жито дає щупле зерно, а при запізненні зі збиранням воно перестоює на корені, відбуваються втрати через осипання зерна, обламування колосків та активізацію фізіологічних процесів (проростання на корені) при вологій погоді. Тому жито, яке вирощується на хлібопекарські цілі, необхідно збирати у дуже стислі строки (3‒4 дні) за вологості зерна 14‒15 %, щоб отримати добру якість, зокрема, число падіння. Необхідно пам’ятати, що жито є дуже чутливою культурою до змін погодних умов.

Загальні умови збирання пшениці ярої такі ж, як і озимої. Проте, процес природного сушіння врожаю пшениці ярої у полі обмежений коротшим, ніж для озимих, проміжком часу, тому, строки мають бути максимально стислими – 5‒7 діб від кінця «воскової стиглості».

При збиранні ячменю ярого необхідно врахувати, що ця культура від перестою на корені втрачає цілі колоски, що призводить до значного недобору зерна, тому, вимагає дуже стислих строків збирання. Вони залежать від його призначення: кормовий – у кінці «воскової стиглості», пивоварний – у «повній стиглості».

Овес достигає нерівномірно, починаючи з верхніх колосків волоті. При запізненні зі збиранням цієї культури втрачається, насамперед, найбільш крупне зерно. Основною ознакою для збирання вівса можна вважати перехід зерна верхніх колосків до «повної стиглості».

За даними Мінекономрозвитку України станом на 9 липня майже на всій території України розпочалося збирання зернових та зернобобових культур. Загалом вже намолочено 6 340 тис. тонн зерна з площі 1 934 тис. га (13 % до прогнозу): пшениці – 2,92 млн тонн з площі 918 тис. га (14%); ячменю – 3,03 млн тонн з площі 870 тис. га (38 %); гороху – 158 тис. тонн з площі 84 тис. га (36 %); Крім того, ріпаку зібрано 3,85 тис. тонн з площі 2,49 тис. га. Лідерами за обсягами збору врожаю від початку збиральної кампанії є: Херсонська область – 1,407 млн тонн з площі 394 тис. га; Миколаївська – 1,313 млн тонн з площі 451 тис. га; Дніпропетровська – 0,91 млн тонн з площі 261 тис. га; Запорізька область – 0,88 млн га з площі 239 тис. га.

 


Повернення до списку



Новини України

Пошук: