Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

У найскладніші часи народне господарство відроджували тільки через науку. Наука має бути на передовій - Михайло Гладій 15.07.2020

У найскладніші часи народне господарство відроджували тільки через науку. Наука має бути на передовій - Михайло Гладій


Про аграрну науку загалом

Аграрна наука досліджує і впроваджує у сільськогосподарське виробництво  нові сорти, якщо говорити про рослинництво або селекційні породи у тваринництві. Люди, які працюють в аграрній науці, організовані у таку структуру, як НААН, де існують відповідні направлення дослідження і їх результати пропонуються народному господарству. Без науки селяни  господарюють методом проб і помилок, що дуже дорого і не завжди обєктивно. Особливо актуально проблема дотримання наукових рекомендацій постала в умовах кардинальних кліматичних змін – якщо раніше посуха була лише на півдні країни, то сьогодні збільшення температурного режиму відбувається по всій території України. І сьогодні стає очевидним, що без зрошення отримати гарний врожай можна хіба що один раз на п’ять років. Звичайно, за таких умов потужні інвестори не будуть вкладати кошти у сільгоспвиробництво. Натомість, при дотриманні наукових технологій, клімат Півдня за умови зрошення дає можливість отримувати врожай зернових 80 ц з га. Аналогічна ситуація у тваринництві – без наукової селекції селянам складно наблизитися до високопродуктивного виробництва. Сукупність таких досліджень дає можливість отримати кращий результат у сільському господарстві.

Різниця в структурі, організації між НААН і формою, яка була до 1991 року, - ВАСГНІЛ

У радянські часи наука займала важливі позиції. Після отримання Незалежності Україною аграрна наука почала розвиватися частково на базі ВАСГНІЛу, спочатку як науковий департамент у міністерстві аграрної політики, потім вже як Академія. Багато українських інститутів, які підпорядковувались ВАСГНІЛу, отримали статус українських і мали чимало власних досліджень, хоча немало напрямків роботи було запозичено з інших республік. Зараз українська наука дуже потужна. І за умов необхідного фінансування на замовлення від держави, може вирішувати багато серйозних проблем – зрошення, селекційний напрямок у рослинництві та тваринництві, боротьба з хворобами, тощо. Адже лише від африканської чуми свиней загинуло 500 тис. свиней. Це велика проблема, яку без належного фінансування наука не вирішить.

Про наукові наробки - нинішні і майбутні

Сьогодні ми на 80% використовуємо українське насіння по зернових культурах.  І бачимо, що наші сорти, які досліджувалися на нашій  території, набагато стійкіші і дають кращий результат. Раніше крупні виробники мріяли закупити насіння закордоном, бо продуктивність його була у півтори рази більше. Нині, особливо в останні п’ять років, адаптовані до нашої території сорти дають кращий врожай. Це результат роботи наших науковців. І таких прикладів маємо багато.

Щодо аграрного Міністерства

Міністерство аграрної політики чи сільського господарства треба відновлювати, бо маємо повний хаос – кожен власник, крупний бізнесмен бачить свій інтерес. Завжди Міністерство сільського господарства працювало через НААН, через ВАСГНІЛ раніше. Якщо йде посівна компанія, науковці рекомендували сорти для кожного регіону, також, яку худобу краще тримати. Така співпраця повинна бути, якщо буде відновлено Міністерство. У сільському господарстві останні 2-3 роки зверталися до громадських організацій, асоціацій, які давали свої пропозиції. Але у них нема відповідних наукових досліджень. Раніше було міністерство і вертикаль до самого низу – обласні, районні управління. Зараз ця вертикаль порушена. Не можу уявити, як у кожному районі вирішуються проблеми. Чим вони користуються:? Якщо є досвідчені спеціалісти, користуються їх результатами, а де прийшли молоді фахівці, як вони вирішують ці питання?

Щодо пропагування власних наукових наробок

Є задум вести цей важливий напрямок роботи через дорадницькі служби і наші представництва у регіонах. Вже створено 5 міжрегіональних наукових центрів, куди входять  наші наукові, освітні установи, владні структури місцеві і бізнес місцевий. Маємо залучити у сільське господарство кращі технології і пропозиції – їхати з власними пропозиціями до селян, створити програми телевізійні, видавати друковану продукцію. Ми забули про те, що з селянами потрібно працювати, їх треба вчити. Якщо починаєш говорити за сорти, як орати, сіяти, зберігати, то  стає зрозуміло, що дуже багато з сучасних наукових технологій селянин не знає. Нема складів, де можна зберігати продукцію від дрібного господарства, тому він все несе на базар. Картоплю, наприклад, на 80% виробляє саме дрібний фермер або селянин. А це другий хліб. Відповідно, сьогодні насінництво у картоплярстві на дуже низькому рівні. Сорти є, але як їх розмножувати  і продавати селянам, які садять 20-30 сотих, або 1 га… Такої форми реалізації насінництва (картопля, інші овочі) нема. Треба об’єднуватися в асоціації, вкладати кошти, щоб утримувати інфраструктури...

Треба створювати інфраструктуру по реалізації, адже сьогодні в магазинах реалізовують переважно насіння імпортне, бо продавець думає, що йому так вигідніше. Треба переконувати, що це не так. По зернових культурах можемо повністю забезпечити селян. Петрушка кріп – є достатньо адаптованих сортів. Так само у тваринництві. Породи, які є у виробництві, в основному, українські. Тому що імпортні – голландські, німецькі, крупні товаровиробники купують за великі гроші. У населення – українські породи. Усього сьогодні в Україні маємо 1 млн 700 тис корів. Щоб  покращувати стадо, не менше 20 % потрібно  оновлювати – це 340 тис.  Академія не в змозі це зробити, приміщень нема, сил. Були раніше у районах нетельні господарства, збирали теличок з господарства і продавали колгоспам і приватному сектору. Сьогодні таких господарств нема, бо їх треба організувати. Приватник не буде це робити, бо це дуже складний процес. Племінна, селекційна робота дуже складна.

Без державної підтримка наука не виживе

Наука реально працює на податках наших громадян. Що таке 550 млн фінансування – це гроші, які зібрали з наших громадян. Ми можемо прозвітувати про кожну гривню, що зробили, які технології, сорти. Нам бракує грошей, щоб у правильному напрямку вести науку. Мінімум мільярд потрібен. Ми заробляємо, але це дуже мало. Науковці повинні мати зарплату, хоча б середньостатистичну. У нас у півтора, а то й 2-3 рази  менша. Наблизити науку до виробництва, обєднати науку, освіту і бізнес, який зацікавлений у кращих спеціалістах і результатах. Важливо, щоб серйозно працювали по міжнародних напрямках. Не має бути наука ізольована, щоб розуміти, чи у правильному напрямку ми розвиваємося. Президент НААН Ярослав Гадзало є учасником Союзу Європейських аграрних академій (UEAA). Це важливо. Нашими сортами, порадами користуються і за межам держави. Без правильної, реальної науки ми не можемо рухатися у сільському господарстві. Хочемо добре жити – лише через науку. У найскладніші часи відроджували народне господарство тільки через науку. Наука має бути на передовій.

Інтерв’ю з Першим віце-президентом НААН Михайлом Гладієм дивіться за посиланням.

 


Повернення до списку



Новини України

Пошук: