Новини

09.07.2020

Маємо довести сільгоспвиробникам, що дотримання сівозмін, якість препаратів, які вносяться у ґрунт, - дуже важливо для майбутніх поколінь, щоб залишити їм родючу землю, - Ярослав Гадзало

«Дні поля – це гарна традиція, яку ми зберігаємо і щороку бачимо під час їх проведення, що посіви на наших демонстраційних полігонах стають кращими», - зауважив президент НААН Ярослав Гадзало, спілкуючись з  учасниками Всеукраїнського Дня поля 2020, який відбувся на полігоні Виставково-інноваційного центру НААН (село Ксаверівка Друга, Васильківський район, Київська область).

Цьогоріч складні погодні і епідеміологічні умови внесли свої корективи і в терміни, і у формат  проведення Днів поля – активно використовувались сучасні мультимедійні засоби, а самі демонстраційні заходи відбувалися впродовж кількох днів, щоб не збирати одночасно багато людей… Позитивний досвід проведення таких заходів у Одеській, Миколаївській, Херсонській, Харківський областях підтвердив дієвість нових форм і методів роботи. Сільгоспвиробники, науковці, фермери мали можливість побачити чи за безпечних умов відвідати демонстраційні полігони установ НААН.

«Маємо  понад 1300 ділянок з кращими сортами, гібридами наукових установ НААН з усієї країни – соя, кукурудза, зернові у гарному стані, попри складні погодні умови. Тобто є чим поділитися з виробниками», - зауважив Ярослав Михайлович Гадзало. Наприклад, демонстраційний полігон в Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення на Одещині, де на полі біля 200 га щороку проводиться ротація, дотримуються наукових рекомендацій: «Не дивлячись на страшну посуху, – в області, як відомо, втрачено біля 234 тис га посівів зернових, на цьому полі, попри відсутність поливу, нічого не постраждало, тому що там витримана технологія… Ми повинні пояснювати агровиробникам – дрібним і великим господарствам, наскільки важливо дотримуватись технологій, підказувати, яким шляхом підготувати ґрунт, яку культуру посіяти, вибрати сорт, який витримував би погодні аномалії. Більше сотні сортів і гібридів системи НААН щороку реєструється, включається до списку культур для вирощування у сільського господарстві нашої держави, тому у нас є можливість забезпечити сільське господарство необхідною кількістю сортів, гібридів. З Харківським Інститутом рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН сьогодні укладають договори турки, іноземців цікавлять наші сорти і гібриди».

«Ми не повинні забувати, що таке дорадча діяльність, довести до кожного сільгоспвиробника, що для отримання гарного врожаю потрібно враховувати наукові рекомендації… Потрібно створити умови для науковців, щоб вони працювали в Україні, зробити науку пріоритетом, особливо у сільському господарстві. І довести сільгоспвиробникам, що дотримання сівозмін, якість препаратів, які вносяться у ґрунт, -  дуже важливо для майбутніх поколінь, щоб залишити їм родючу землю, нормальну екологію, нормальне природне навколишнє середовище. Тоді зможемо розвивати економіку і рухатися далі. Потрібно законодавчо прописати позиції щодо державної підтримки аграрного сектора, поки ще не пізно, адже поголів’я корів скорочується, а ринок молочної продукції стрімко збільшується, породжуючи логічні сумніви щодо якості продукції.

Наш кінцевий результат – розвиток переробної промисловості, виробництво готової продукції і її експорт, а не сировини», - наголосив Ярослав Гадзало і запросив усіх бажаючих взяти участь у Днях поля, які будуть відбуватися упродовж тижня: «З 10 до 12 годин у вільному режимі, можна подивитися усі ділянки і переконатися, що є можливість забезпечити якісним насінням за рахунок Академії, інших наукових установ усіх сільгоспвиробників. Південь повертається до українських сортів пшениці, гібридів кукурудзи, в середній зоні також прекрасно себе почувають усі культур селекції наших наукових установ».

Президент Академії також наголосив, що на рівні заступників Мінекономіки сьогодні обговорюємо питання щодо того, щоб залишити за НААН представницьку, дорадчу діяльність: «В Європі майже півтора десятка аграрних академій і більшість з них фінансуються з державного бюджету – на 60-70%, деякі на 100 %. Наука потрібна, і все це розуміють. За 15 років незалежності подвоїлась урожайність зернових культур і потроївся експорт, то це заслуга аграрної науки».

 

Представлення оригінаторів сортів озимих культур, ярих культур, гороху – дивіться у відео за посиланням.

Оригінатори сортів озимих культур (пшениця, жито, ячмінь, тритикале) представили  Селекційно-генетичний інститут – НЦНС, Донецька ДСГДС НААН, ННЦ «Інститут землеробства НААН», Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесло, Іванівська ДСС ІБКіЦБ НААН, Білоцерківська ДСС ІБКіЦБ НААН, Носівська ДС Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла НААН, Інститут зрошуваного землеробства НААН, Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, Верхняцька ДСС ІБКіЦБ НААН.

Ярі культури (пшениця, ячмінь, овес, тритикале) та горох – Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН, Носівська ДС Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла НААН, Інститут сільського господарства Степу НААН, Селекційно-генетичний інститут – НЦНС, Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла НААН, ДУ Інститут зернових культур НААН, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, Верхняцька ДСС ІБКіЦБ НААН.

Учасники заходу також ознайомилися з сортами та гібридами інших сільськогосподарських культур – гороху (Інститут рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН); лікарських рослин – представила оригінатор сортів Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології та  природокористування НААН; картоплю – Інститут картоплярства НААН; плодових культур – Інститут садівництва НААН.