Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Інститут сільського господарства Полісся НААН планує розширити напрями наукових досліджень з вивчення агроландшафтів зони Полісся в умовах глобальних змін клімату 26.06.2020

Інститут сільського господарства Полісся НААН планує розширити напрями наукових досліджень з вивчення агроландшафтів зони Полісся в умовах глобальних змін клімату

Основна наукова діяльність Інституту сільського господарства Полісся НААН спрямована на створення і впровадження сучасних ресурсозбе­рігаючих технологій виробництва аграрної продукції; розроблення теоретичних основ підвищення родючості ґрунтів Полісся України і комплексу заходів з ефективного їх використання; виведення нових високоврожайних, імунних до хвороб і стійких до вилягання сортів зернових культур, льону, хмелю, картоплі, кормових та інших сільськогосподарських культур, придатних для вирощування на богарних і осушених землях поліської зони; розроблення системи ведення сільськогосподарського виробництва в зоні радіоактивного забруднення; розроблення рекомендацій, впровадження і пропаганда ефективних контрзаходів щодо зниження вмісту шкідливих речовин у рослинницькій та тваринницькій продукції. На цьому в доповіді «Про ефективність діяльності Інституту сільського господарства Полісся НААН» на засіданні Президії НААН України акцентував його директор, член-кореспондент НААН Сергій Миколайович Рижук.

 

        Науковці Інституту беруть участь у виконанні 16 програм наукових досліджень Національної академії аграрних наук України. Співвідношення фундаментальних та прикладних робіт у загальному обсязі бюджетного фінансування становило  71,2-89,3%  та  6,4-25,4% відповідно.

У структурі Інституту функціонує шість наукових відділів відповідно до основних напрямів його діяльності. Над виконанням програм наукових досліджень у 2016 році  в Інституті працювало 154 особи, із яких наукових співробітників – 83 (53,9%), у тому числі докторів наук – 5 (6,0%), кандидатів наук – 28 (33,7%). Станом на 01.01. 2020 р. чисельність науково-технічного персоналу становила 89 осіб, із яких наукових співробітників – 50 (56,2%), у тому числі докторів наук – 7 (14,0%), кандидатів наук – 21 (42,0%). Інституту підпорядковані як самостійні статутні обєкти державні підприємства: «Дослідне господарство «Нова Перемога», «Дослідне господарство «Рихальське»,  «Дослідне господарство «Городецьке».

Впродовж 2016-2018 років Інститут завершив виконання 9 прикладних та 8 пошукових завдань, у 2019 році - 4 пошукових завдань. За результатами наукових досліджень розроблено альтернативну систему удобрення для комерційно привабливих культур у оптимізованих короткоротаційних сівозмінах на осушуваних дерново-підзолистих ґрунтах, спосіб вирощування озимих (жита, пшениці, спельти) і ярих (тритикале, пшениці, вівса голозерного) зернових культур на дерново-підзолистому ґрунті за органічного виробництва з використанням позакореневого підживлення біопрепаратами, що забезпечило отримання екологічно чистої продукції, підвищення врожайності зерна на 0,20-0,51 т/га (15-33 %), вмісту білка в зерні озимої пшениці на 0,3-1,9 % та рівня рентабельності виробництва на 10-38 %. Розроблено нові бінарні суміші з адаптованими однорічними бобовими культурами, що сприятиме зменшенню дефіциту білка на Поліссі; концепцію підбору біосировини для виробництва біогазу з врахуванням технологічності вирощування її в умовах Полісся України. Сформовані наукові основи комплексної системи оцінки генетичного різноманіття хмелю звичайного; науково-методологічні підходи випробування генетичних зразків генофонду хмелю в системі їх комплексного вивчення. Розроблено технологію захисту хмеленасаджень на основі застосування нових комплексних мікробних препаратів, що підвищує екологічну безпеку агротехнології виробництва хмелепродукції, поліпшує умови живлення рослин, зменшує до 50% ураження хворобами та до 17% їх поширення, дозволяє отримати  додатково 0,41 т/га шишок хмелю, 180–280 тис грн/га прибутку залежно від сорту з рівнем рентабельності виробництва – 136–264%. Розроблено та впроваджено новітні біотехнологічні методи розмноження та вирощування оздоровленого садивного матеріалу через культуру in vitro, які захищено 3 патентами України на винаходи. Для проведення планової сортозаміни та сортооновлення Інститутом за 2018-2019 роки вирощено та реалізовано 25 тис. шт. оздоровленого садивного матеріалу хмелю культури  in vitro, якими закладені розсадники і промислові насадження у 6 хмелепідприємствах Житомирської, Рівненської та Львівської областей. Розроблено методи оздоровлення рослин хмелю від вірусних хвороб шляхом використання культури апікальних меристем, застосування термотерапії і антивірусних препаратів, способів протидії зараженню та розповсюдженню вірусних хвороб та видано науково-методичні рекомендації щодо їх попередження. Розроблено методику визначення пивоварних якостей хмелю селекційних сортів та продуктів його переробки, згідно якої внесено зміни до чинних стандартів на хміль та продукти його переробки. Отримано патент на сорт люпину вузьколистого Олімп зернофуражного напряму використання з підвищеними адаптивними властивостями, гороху польового (пелюшка) Гранд, серадели посівної Октябріна.

За результатами  проведених досліджень за звітний період створено 150 видів науково-технічної продукції, у тому числі 7 теорій, стратегій, концепцій та методологій; 7 моделей та методів, 6 сортів і гібридів; 9 способів, технологій та технологічних процесів та 90 баз даних.

Переважна більшість наукових досліджень Інституту проводиться в ІІІ зоні радіоактивного  забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС і є основою для опрацювання системи ведення сільськогосподарського виробництва в умовах хронічного малоінтенсивного опромінювання.

При Інституті функціонує секретаріат технічного комітету ТК-36 «Хміль та продукти його переробки», яким у звітний період було  розроблено 12 Державних стандартів України та технічні умови, згідно яких розробляються новітні генетико-селекційні підходи отримання за якісними та цінними ознаками генотипів хмелю, екологічно стійких до глобальних змін клімату.

Науковці Інституту є членами робочої групи з питань розвитку галузі хмелярства України, яка створена при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Нині робоча група працює над розробленням проєкту Закону України «Про хміль та хмелепродукти» та проєктами нормативно-правових актів, які регламентуватимуть діяльність галузі хмелярства.

В Інституті щорічно проводиться всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблеми АПК», дні поля, семінари, круглі столи тощо. Інститут закладає науково-дослідницькі полігони на дослідних полях бази с. Грозине та ДПДГ «Нова Перемога, на яких потенційним замовникам демонструються наукові розробки Інституту.

Науковці інституту підтримують та постійно розвивають науково-технічні зв’язки із зарубіжними установами. Вже понад 5 років триває співробітництво між Інститутом та закладами освіти Республіки Білорусь «Гродненський державний аграрний університет» і «Белорусская государственная ордена Октябрьской революции и ордена Трудового Красного Знамени сельскохозяйственная академия»; Інститутом агротехніки, добрив і ґрунтознавства, м. Пулави, Польща; іншими науковими установами країн (Словенія, Чехія, Німеччина, США, Австралія), які вирощують хміль.

Установа бере активну участь в роботі Генетичного банку рослин України – вченими інституту розроблена комп’ютерна система «Генофонд хмелю», яка внесена до Європейського банку генетичних ресурсів Європи EURiSCO.

Відділи Інституту згідно укладених угод про творче співробітництво проводять спільні дослідження з вітчизняними установами: Українським інститутом експертизи сортів рослин; Інститутом луб’яних культур НААН; ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України»; Інститутом сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН в галузі генетики, селекції і насінництва, сортовивчення, біотехнології.

За звітний період Інститут взяв участь у підготовці низки законопроєктів, спрямованих на удосконалення сертифікації у галузі земельних відносин; децентралізації в сфері земельних відносин»; щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель; щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів; щодо використання меліорованих земель та меліоративних систем, тощо.

Було також надано пропозиції до «Стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва на період до 2025 року»; до Постанови Кабінету Міністрів України «Про нормативи якісного стану ґрунтів»; Пропозиції удосконалення системи контрзаходів у віддалений період з дня аварії на ЧАЕС щодо зниження забруднення продуктів харчування радіонуклідами на радіоактивно забруднених територіях Полісся.

Разом з тим, Інституту сільського господарства Полісся НААН необхідно розширити напрями наукових досліджень з проведення системного вивчення агроландшафтів зони Полісся в умовах глобальних змін клімату з використанням смарт-агротехнологій та розроблення теоретичних основ збереження і підвищення родючості ґрунтів  та комплексу заходів з ефективного їх використання; розроблення науково-практичних основ реабілітації радіоактивно забруднених земель (близько 1 млн. га), прилеглих до ЧАЕС в ІІІ і ІV зонах, контроль за радіоактивною ситуацією і радіологічний моніторинг критичних земель Полісся. Потребують поглиблення дослідження в системі екологічної взаємодії багаторічного агроценозу хмелю  в умовах змін клімату; впливу кормів, одержаних за використання генетично модифікованих організмів на якість і безпечність продукції тваринництва, - наголосили під час обговорення доповіді члени Президії НААН.

 


Повернення до списку



Новини України

Пошук: