Новини

Президія НААН розглянула питання про стан і перспективи наукового забезпечення раціонального використання та охорони земель

 27 травня відбулось чергове засідання Президії Національної академії аграрних наук України під головуванням першого віцепрезидента, академіка НААН Михайла Гладія.

З доповіддю «Наукове забезпечення раціонального використання і охорони земель: стан та перспективи» перед членами Президії виступив академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації, академік НААН Віктор Камінський.

       У доповіді та  виступах у рамках її обговорення зазначено, що за сучасних умов реформування державного управління та завершення земельної реформи дедалі більшої актуальності набувають дослідження, пов’язані з регулюванням земельних відносин, оптимізацією системи землекористування, а також питання економічного стимулювання раціонального використання та охорони сільськогосподарських угідь.

      Розроблення і впровадження  інноваційних заходів з охорони та раціонального використання земель  у контексті зміни клімату, ризиків посилення водної та вітрової ерозії, процесів опустелювання має стати одним із найважливіших напрямів  державної політики  в сфері охорони земель та управління землекористуванням,  – переконані учасники засідання.

      Виконання завдань організації раціонального використання і охорони земель у нових економічних умовах потребує розв'язання актуальних проблем з удосконалення системи управління землекористуванням.

Україна має потужний потенціал земельних ресурсів. Однак, ефективність використання земель сільськогосподарського призначення в Україні є низькою. І це при тому, що розораність земель в Україні є найбільшою в світі, досягла 56% території держави і наближається до 80% сільськогосподарських угідь.

       Науковці восьми науково-дослідних установ НААН проводять комплексні  дослідження  особливостей розвитку інноваційних  систем землекористування у сучасних умовах за семи ПНД НААН, а саме: «Новітні системи землеробства і землекористування», «Землевпорядкування», «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління», «Органічне виробництво сільськогосподарської продукції», «Агроекологія», «Сталий розвиток Карпатського регіону», «Зрошуване землеробство».

       За результатами комплексних досліджень обґрунтовано необхідність розроблення сучасної стратегії і тактики використання й охорони сільськогосподарських земель, яка має базуватись на засадах сталого розвитку системи землекористування держави. Запропоновано комплексну систему заходів щодо еколого-економічної регламентації використання земельно-ресурсного потенціалу з обґрунтуванням проектних рішень щодо змін у структурі сільськогосподарських угідь на засадах екологобезпечного використання земель, що забезпечить підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки використання земельних ресурсів. Визначено, що забезпечення організації землекористування сільськогосподарських підприємств з урахуванням їхніх оптимальних розмірів та вимог еколого-ландшафтної організації території, здійснення природоохоронних заходів (в тому числі агролісомеліоративних і протиерозійних), сприятиме переходу на збалансовану в соціально-економічному й екологічному відношенні модель землекористування.

        В рамках цих програм значну увагу приділено розробленню методів та технологій підвищення родючості ґрунтів, відтворення і збереження гумусного горизонту, формування асоціацій корисних мікроорганізмів у ньому, а також зниженню забрудненості сільськогосподарської продукції радіонуклідами.

      Стратегічний вектор у сфері земельних відносин в оглядовій перспективі повинен визначатися у поєднанні ринкових вимог і стійкості елементів природного середовища, підтримці їх динамічної рівноваги. Ці проблемні питання повинні розглядатися з позицій існуючих тенденцій зміни клімату,  насамперед, погіршення вологозабезпечення, що останніми роками є головним чинником формування продуктивності сільськогосподарських культур. Принципового значення набуває реконструкція і запровадження ресурсоощадливих та економічно збалансованих конструкцій осушувано-зволожуючих систем та технології управління водним режимом, адаптованих до умов  зміни клімату, які базуються на засадах гарантованого регулювання водного режиму дренованих ґрунтів (підґрунтове зволоження та дощування).

Потребують подальшого  обґрунтування стратегічні напрями формування сталих, високопродуктивних територіальних систем сільськогосподарського призначення з урахуванням природно-економічних особливостей регіонів.   

       Для досягнення визначеної мети необхідне  подальше опрацювання теоретико-методологічних засад новітніх ґрунтозахисних систем землеробства як важливого механізму управління земельними ресурсами, що забезпечать підвищення ефективності функціонування вітчизняного АПК.

Важливого значення набуває розроблення структурної моделі системи землевпорядного забезпечення організації екологічно збалансованого землекористування на регіональному рівні з врахуванням процесу управління територіальним розвитком.

       За результатами обговорення, з урахуванням всіх пропозицій  і зауважень,

Президія НААН ухвалила відповідний проєкт постанови.