Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

На дослідній плантації Інституту зрошуваного землеробства НААН визрів перший врожай спаржі 04.05.2020

На дослідній плантації Інституту зрошуваного землеробства НААН визрів перший врожай спаржі

Навіть на півдні країни аграрії овочі нині переважно тільки висаджують. А от під Херсоном настав час їх збирати. На дослідній плантації Інституту зрошуваного землеробства НААН України визрів перший врожай екзотичної (чи то пак нішевої) поки що для нас культури — спаржі. Тут висадили високопродуктивні її гібриди голландської селекції, аби відпрацювати найефективніші технології вирощування цього багаторічного овочу на зрошенні, - розповідає Голос України.

Першому врожаю й морози не зашкодили

Спершу побоювалися, що спаржа у таврійському степу не приживеться — адже є досить вимогливою, потребуючи щедрого внесення органічних добрив «на старті», регулярного поливу. А ще й ручної праці під час збирання молодих пагонів (вони є делікатесом для гурманів усього світу). До того ж у березні-квітні Херсонщиною прокотилися три хвилі приморозків, коли нічна температура падала до мінус семи-восьми градусів за Цельсієм. І це також було серйозною підставою для тривоги за долю «зелених підопічних». Та спаржа все витримала без жодної шкоди, і «вистрілила» тими самими делікатесними пагонами. Які й заходилися збирати працівники інституту.

— Голландські гібриди з нашої дослідної плантації дають пагони завдовжки 20—25 сантиметрів, за врожайності до п’яти тонн з гектара. Та це ще не межа. Відділяємо їх вручну гострим ножем, хоча знаємо, що для цього в об’єднаній Європі використовують спеціальний комбайн. Але він зрізає рослину на одній висоті, а пагони спаржі її мають різну. Якщо «обчухати» кущики під одну гребінку, високоякісної продукції не отримаєш — частину треба буде відсортувати, — зауважує старший науковий співробітник інститутського відділу біотехнології, овочевих культур та картоплі, кандидат сільськогосподарських наук Надія Косенко. — Та й гаяти час із зібраним не можна — що не пішло в їжу чи на продаж, треба швидко заморожувати.

Спаржа дорога, хоч і недооцінена

Херсонські селекціонери переконані: потенціал спаржі в Україні досі недооцінюють. Адже фермери й сільгосппідприємства віддають перевагу вирощуванню овочів з класичного «борщового набору», відпрацювавши технологію до дрібниць. Ніяких відкриттів і жодних експериментів — усе знайоме й випробуване. Але таких любителів класики в нас багато. Відтак, серед виробників і конкуренція жорсткіша, і ціна бурячків, моркви та цибулі нижча — інколи навіть падає до рівня збитковості. А зі спаржею поки що все геть інакше: її ціна «з поля» сягає 250 гривень за кілограм (за останній рік зросла на сто гривень), а в супермаркетах доходить до 400 гривень за кіло. До того ж вітчизняну продукцію важко знайти: спаржу продають переважно імпортну — з Польщі чи з тих самих Нідерландів. Відповідно, й ціни «кусаються».

З часом українці спаржу неодмінно «розкуштують», упевнена директор Інституту зрошуваного землеробства, член-кореспондент НААН України Раїса Вожегова. Адже її молоді пагони не просто смачні та поживні, а й дуже корисні для здоров’я: знижують рівень холестерину, допомагають організму регулювати тиск і вагу тощо. Недарма ж наукова назва спаржі — аспарагус лікарський.

Поки що херсонську спаржу мають змогу куштувати лише ті, хто її виростив. Але в перспективі на продажу делікатесних пагонів інститут може й непогано заробляти: перемовини з трейдерами про це вже ведуться.

Херсонська область.

Факт

Спаржа починає давати товарні пагони на третій рік після висаджування. А за п’ять років інвестиції у її вирощування повністю окуповуються. Тоді як врожаї з тих самих кущів можна ще збирати впродовж десяти-дванадцяти років.

Фото надано Інститутом зрошуваного землеробства НААН України.


Повернення до списку



Новини України

Пошук: