Новини

24.04.2020

Кролівництво має усі шанси стати однією з провідних підгалузей тваринництва України - науковці Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН

Завдяки своїм біологічним особливостям, зокрема, високій плідності та інтенсивності росту, кролі є традиційними об’єктами розведення у приватних та фермерських господарствах та джерелом додаткових прибутків, отриманих від реалізації переважно м’яса та частково шкурок, які останнім часом втрачають свої ринки збуту.

              Найближчими роками, за прогнозом міжнародної організації з продовольства при ООН (FAO), м’ясо кролів займатиме значне місце у харчуванні людини. Таке прогнозування ґрунтується на гострому дефіциті тваринного білка в раціоні населення світу, а кролятина за хімічним складом і харчовими властивостями перевищує м’ясо інших видів с/г тварин.

              За даними FАО світове виробництво м'яса кролів сягає до 2 млн тонн у рік. Лідерами у світі є Китай, Північна Корея, Єгипет, які працюють з суттєвим щорічним приростом виробництва. У даний час вітчизняне кролівництво хоч і входить за обсягом виробництва до десятки країн лідерів, але все одно відстає від зарубіжного та, на жаль, має від’ємний показник щорічного приросту - мінус 8,3.

А те, що із 22,2 млн тонн кролів у живій масі, які вирощено в Україні 2018 року, 21,0 млн тонн припадає на господарства населення, свідчить про відсутність належної державної підтримки кролівництва. Адже це вшестеро менше, ніж, скажімо, було  1980 року.

     Можливо, українцям достатньо зазначеного обсягу виробництва корисного делікатесу? Однозначно – ні. 84,0 млн тонн в рік мали б споживати українці м’яса кролів, а споживаємо лише понад 12. Тобто за потреби споживання 2 кг на людину маємо лише 0,29 кг.

     Цікаво, що різні регіони по-різному ставляться до кролівництва. Найбільший інтерес до нього демонструють Київська, Житомирська, Вінницька, Чернігівська області, які є в лідерах за кількістю поголів’я кролів у різних категоріях господарств. Луганська, Закарпатська, Івано-Франківська, Запорізькі області кролівництву приділяють найменшу увагу. Але лідером антирейтингу є Рівненщина.

       Чому така ситуація з цією перспективною в світі, але непопулярною в Україні підгалуззю тваринництва?

     У Черкаській дослідній станції біоресурсів НААН знають про це все, адже питаннями кролівництва переймаються давно і успішно. Серед проблемних питань науковці називають такі: низький рівень системи повноцінної годівлі кролів у присадибних господарствах; застаріла технологія кормовиробництва; відсутність сучасних лабораторій для оцінки якості кормів; відсутність координації селекційного процесу в популяціях кролів; недостатня кількість нових вітчизняних технологій і технічних засобів для вирощування кролів; відсутність курсів підготовки кролівників із залученням науковців та спеціалістів-практиків, а також недостатня кількість якісних вітчизняних ветеринарних препаратів для лікування та профілактики захворювань кролів та низький рівень підготовки кадрів.

     Як і над якими з цих проблем наукова установа працює і які має результати, наукові видання, практичні рекомендації? Про це запитуємо у  директора Олександра Васильовича Бойка.

 

              Науковий доробок установи лише за останні кілька років становить понад 140 наукових праць – монографії, статті, методичні рекомендацій, міжвідомчі тематичні наукові збірники тощо. Це зібрання інформації, яка отримана в результаті ґрунтовної наукової праці, спостережень, експериментів і є серйозним посібником для тих, хто вже займається чи лише будує плани щодо розвитку зазначеного бізнесу. А електронне видання збірника наукових праць «Ефективне кролівництво і звірівництво» включено до переліку наукових фахових видань України (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 10.05.2017 року № 693).

      Установою одержано 5 патентів на виходи, які вже оцінили фахівці підгалузі кролівництва. На базі Черкаською дослідної станції біоресурсів НААН постійно проводяться конференції, семінари, виставки.

              Велика увага приділяється міжнародному співробітництву. Так,  2018 року укладено договір про співпрацю з Науково-практичним інститутом біотехнології в зоотехнії і ветеринарній медицини Міністерства сільського господарства, регіонального  розвитку та навколишнього середовища Республіки Молдова; 2019 року – з Університетом сільського господарства імені Хуго Коллонтая в Кракові, Республіка Польща. Саме у Кракові Черкаська дослідна станція біоресурсів НААН та Університет сільського господарства імені Хуго Коллонтая представили на конкурс  спільний науковий проект «Порівняння продуктивності місцевих порід кролів Польщі та України за годівлі кормами з використанням альтернативних джерел білка». А ще визначили тему для подальшої співпраці з наступним поданням спільного проекту на отримання гранту в ЄС.

              Перспективними напрямами розвитку кролівництва в Україні Олександр Васильович називає створення чистопородних стад кролів, суб'єктів племінної справи за всіма породами, що широко використовуються в Україні. Це забезпечить товарні ферми та одноосібні господарства племінним поголів'ям. А удосконалення існуючих в Україні порід кролів методом чистопородної селекції сприятиме створенню нових порід, типів і синтетичних ліній кролів м’ясного напряму продуктивності. Важливо проводити закупівлю племінних тварин за кордоном, розробляти методи підвищення відтворювальної здатності через удосконалення способу штучного осіменіння та кріоконсервації сперми кролів, над чим вже успішно працюють науковці Черкаською дослідної станції біоресурсів НААН.

 

              Проте без належної державної підтримки галузь кролівництва не зможе вийти на світовий рівень. Що необхідно зробити у першу чергу на державному рівні? Фахівці Черкаською дослідної станції біоресурсів НААН пропонують наступне:

опрацювання і перегляд міждержавних, державних та галузевих стандартів та нормативних документів; розроблення наукових рекомендацій щодо застосування у кролівництві сучасних методів годівлі – сухого типу годівлі; розроблення нових ресурсозберігаючих технологій і комплектів обладнання для вирощування кролів з метою їх раціонального використання; комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів; організація випуску промислового обладнання і устаткування; стимулювання державою технічної реконструкції кролеферм та нарощування поголів'я; консультативне обслуговування.
              У сфері ветеринарно-санітарного забезпечення в умовах інтенсивного розвитку галузі необхідно проведення паспортизації кролеферм усіх форм власності; налагодження виробництва вітчизняних препаратів для профілактики і лікування кролів; проведення досліджень, застосування новітніх технологій та налагодження виробництва засобів захисту кролів (фітопрепаратів, біопрепаратів); масове проведення планових ветеринарно-санітарних заходів із оздоровлення і профілактики найпоширеніших захворювань кролів; проведення комплектації підприємств поголів'ям кролів із ферм, благополучних щодо інфекційних захворювань; спрямування селекційної роботи на підвищення продуктивності та природної стійкості кролів до захворювань.

 

              Для нормативно-методичного забезпечення галузі кролівництва науковцями Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН вже розроблено низку документів: програму розвитку галузі кролівництва України на 2017-2025 роки та скориговано проект на період  до 2030 року; стратегію розвитку кролівництва в Україні до 2025 року; концепцію розвитку галузі кролівництва в Черкаській області; проект створення кролівничих сільськогосподарськихобслуговуючих кооперативів (СОК) у Черкаській області; програму створення високопродуктивного стада кролів у ТОВ «Агро-Дібрівка» Київської області Тетіївського району та ПрАТ НВО «Прогрес» Черкаської області; програму розвитку високопродуктивного стада кролів ТОВ «Кролікофф».

 

              За завданнями ПНД НААН №36 «Кролівництво та хутрове звірівництво» на основі проведених досліджень, зокрема, розроблено та апробується спосіб підвищення продуктивності кролів шляхом оптимізації параметрів мікроклімату приміщень закритого типу.

              Ідентифіковано унікальний ISSR-маркер для кролів породи полтавське срібло, який може бути використаний для підбору пар для гібридизації з метою отримання максимальної генетичної мінливості у потомстві. Успішно апробуються схеми схрещування в популяції кролів полтавське срібло та отримання помісного поголів’я кролів для інтенсифікації галузі кролівництва, а також спосіб комплексної оцінки кролів за кількісними і якісними показниками продуктивності, система оптимізації параметрів утримання кролів у приміщеннях різного типу, спосіб формування високопродуктивної популяції кролів із застосуванням селекційних методів та схеми схрещування кролів для підвищення відтворювальних та продуктивних якостей.

              Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН  у рамках виконання ПНД № 36 «Кролівництво та хутрове звірівництво» на основі проведених досліджень вже впроваджено використання селекційних та BLUP індексів в оцінці племінної цінності кролів; систему оптимізації параметрів утримання кролів у приміщеннях  різного типу; спосіб підвищення м’ясної продуктивності кролів за промислової  технології утримання в умовах присадибних господарств; спосіб генетичної оцінки кролів за генами кількісних ознак (фактичний економічний ефект від його використання у виробництві полягає в зниженні собівартості отриманої продукції відібраних тварин на 1-3 %), спосіб індексної оцінки кролів з метою покращення їх продуктивних та репродуктивних якостей, схему ведення селекційно-племінної роботи з популяціями кролів.

              Серед інноваційних розробок Черкаською дослідної станції біоресурсів НААН – пристрій для експрес-вимірювань і моніторингу основних метеорологічних параметрів тваринницьких приміщень. До функціональних можливостей пристрою входить проведення експрес-вимірювань і добовий моніторинг основних параметрів мікроклімату в автоматизованому режимі роботи та збереження даних вимірювань у пам’ять флеш-карти. Ще кілька цікавих розробок, серед яких «Пристрій для визначення показників мікроклімату та вмісту шкідливих речовин в атмосферному повітрі» (патент на корисну модель № 108466), автоматизована система племінного обліку кролів «АСПОК», яка містить багатофункціональну модульну систему з можливістю ведення електронного обліку поголів’я кролів тощо.

              Проведено аналіз генетичної структури кролів за чистопородного розведення та міжпородного схрещування за ISSR-маркерам.

Детальніше про наукову діяльність читайте за посиланням

 http://naas.gov.ua/upload/iblock/bdd/%D0%A7%D0%94%D0%A1%D0%91%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%202019%20%D1%80%D1%96%D0%BA.ppt

 

Професійне кролівництво в Україні – багатообіцяюча галузь, одне з найприбутковіших сільськогосподарських напрямів. Продаж м'яса кроля має величезний потенціал. Відтак науковці Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН закликають усіх зацікавлених осіб, організації, установи для плідної співпраці й готові надати необхідні консультації з будь-яких питань ведення кролівництва.