Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Дотримання агротехнологічних умов дозволить отримувати максимальні урожаї – переконані в Інституті зернових культур НААН України 14.04.2020

Дотримання агротехнологічних умов дозволить отримувати максимальні урожаї – переконані в Інституті зернових культур НААН України

Весна – час робити оцінки стану посівів озимих зернових культур та прогнози врожаю. З огляду на те, що понад 95% валового збору пшениці в Україні формується завдяки врожаю озимих, оцінки стану посівів на сьогоднішній день більш ніж актуальні, особливо враховуючи агрокліматичні умови, які склалися під час осінньої сівби, аномально теплу зиму та досить ранню і суху весну.

 АПК – Інформ  поспілкувався із Солодушком Миколою Миколайовичем, завідуючим лабораторією агробіологічних ресурсів озимих зернових культур Синельниківської селекційно-дослідної станції Інституту зернових культур НААН України, відвідавши поля, де проводяться дослідження з різними озимими зерновими культурами, в поточному році – пшеницею та ячменем.

 Синельниківська селекційно-дослідна станція є однією з найстаріших наукових установ в системі НААН та налічує вже майже 110 років свого існування. 

– Миколо Миколайовичу, розкажіть, які саме досліди проводите зараз на полях станції? Якими результатами роботи можете похвалитися?

– Дослідження ми проводимо в різних напрямках: вивчення реакції сортів пшениці озимої на різні попередники, різні строки сівби, дослідження впливу мінеральних добрив при вирощенні озимої пшениці після різних попередників, вивчення різних сортів озимої пшениці різних селекційних центрів, як нашої держави, так і зарубіжної селекції. Окрім того, вивчаємо різні стимулятори росту, мікродобрива, різні речовини, які здатні підвищити урожайність озимої пшениці.

В цьому році, озимина перезимувала дуже добре, відновлення вегетації відбулося на початку березня. Власне, для нас це вже не є новиною, оскільки в останні 5 років озимина, як правило, за виключенням 2018 року, розпочинає вегетацію на 2-3 тижні раніше від середніх багаторічних строків.

Впродовж зимового часу посіви мали всі умови для підтримання своїх процесів життєдіяльності, оскільки температурні показники та рівень зволоженості ґрунту це дозволяли. Зазначу, що і озимина пізніх строків сівби також пройшла незначний, але ж відповідний етап у своєму розвитку. І якщо в кінці осіннього періоду вегетації, скажімо, у рослин, які висівалися після 15 жовтня, налічувалося десь 2-3 листочки, то вже на час відновлення вегетації такі рослини знаходилися на початку фази кущіння або ж утворили вже 2 пагони.

– Тобто, на Вашу думку, на сьогоднішній день є передумови для того, щоб озимі сформували добрий урожай?

– Безумовно. І про це свідчить саме раннє відновлення вегетації, а також сприятливий зимовий період, в результаті якого у нас рівень загиблих рослин становить десь близько 2-4%. Це практично природна зрідженість посівів після зимового періоду за звичайних гідротермічних умов. І, знову ж таки, це наслідки достатніх запасів продуктивної вологи в ґрунті. Адже під час відновлення вегетації вони характеризувалися як достатньо добрі і оптимальні. Тобто в метровому шарі ґрунту кількість агрономічної цінної вологи становила в межах 180–190 мм. Це після кращих попередників, звичайно. Після непарових попередників зазначений показник знаходився в діапазоні 150-170 мм. Тобто такі запаси вологи здатні забезпечити рослини необхідною кількістю вологи, щоб вони сформували вагомий врожай.

– А що можете сказати про захист рослин та їх підживлення?

– Звичайно, для того, щоб отримати гарний врожай необхідно створити всі умови для рослин. В першу чергу це і є підживлення і захист посівів. Перша фаза підживлення в господарствах вже практично пройшла (друга половина лютого – початок березня). До проведення другої готуються. Вона буде проведена, коли посіви будуть у фазі кінець кущіння, початок виходу рослин в трубку. Кількість добрив при другому підживленні, на мою думку, має бути на рівні 45-60 кг діючої речовини на гектар. При цьому треба пам’ятати, що для отримання гарного врожаю загальна кількість азоту, внесеного у весняно-літній період, повинна бути на рівні 90-120 кг в діючій речовині. Саме це забезпечить і вагомий урожай, і якісні показники зерна.

Щодо захисту посівів можу сказати, що в цьому році ми фіксуємо дуже багато зимуючих бур’янів, особливо в посівах пшениці пізніх строків сівби. Склалися всі сприятливі умови для їх розвитку: тривалий осінній період, тепла зима, раннє відновлення вегетації. Тому з ними необхідно буде боротися за допомогою гербіцидів.

Стосовно хвороб, вважаю, що на сьогоднішній день нема такої нагальної необхідності проводити боротьбу з ними, враховуючи температурний режим. Оскільки вранці ще відзначаються незначні заморозки, тому за необхідності проводити боротьбу з хворобами треба буде дещо пізніше.

Зокрема, для нашого регіону найрозповсюдженішими хворобами є септоріоз і борошниста роса. Тому особливу увагу ми приділяємо загущеним посівам, посівам ранніх строків сівби, де вже утворилася досить потужна надземна маса. Саме ці посіви необхідно контролювати і при необхідності обробляти їх фунгіцидами.

І скажу кілька слів про шкідників. Масовий вихід дорослого клопа черепашки та інших з перезимівлі буде відмічатися при підвищенні температурних показників до 12-14оС. Боротися з ними необхідно буде хоча б шляхом обробки крайових смуг полів на глибину приблизно 50-100 м.

Гадаю, не варто говорити, які саме інсектициди, фунгіциди та гербіциди варто вносити. Всі спеціалісти добре знають ці препарати, і кожен знає їх ефективність, а тому при необхідності їх варто буде застосовувати.

– Розкажіть, які все ж посіви та після яких попередників наразі знаходять у найкращому стані?

– В нашій лабораторії вивчається три попередники: чорний пар, горох і соняшник. І навіть візуально можна помітити, що посіви після гороху та після соняшнику діаметрально відрізняються між собою, і за розвитком надземної маси, і за розвитком кореневої системи, і навіть за кольором листкових пластинок. Тож, на сьогоднішній день, посіви після гороху знаходяться в ідеальному стані. А от після соняшнику, вже навіть після першого живлення, все ж таки видно, що вони потребують і другого підживлення. І навіть в більш високих дозах. На жаль, такий попередник для озимих зернових культур не зовсім сприятливий. Раджу завжди зважувати переваги того чи іншого попередника при плануванні сівби озимих зернових. От що стосується урожайності озимої пшениці, то в цьому році після кращих попередників і яка висівалася в кращі, оптимальні, строки, то вона може становити 7-7,5 тонн з гектару. Після гірших попередників, зокрема після соняшника, який є найбільш поширеним в нашому регіоні, максимальна урожайність може становити 4-5 тонн з гектару. Але, знову ж таки, все залежатиме від погодних умов в подальшому.

– Наразі дуже актуальним також є питання достатньої зволоженості ґрунту. Як з цим у вашому регіоні?

– Показники запасів продуктивної вологи, якщо розглядати всю територію нашої країни, є досить неоднозначними. Наприклад, у центральному регіоні більш-менш добре зволоження ґрунту, тоді як в південних областях, зокрема в окремих районах Херсонщини, ситуація не дуже гарна. Там у другому шарі ґрунту, навіть після кращих попередників, запаси продуктивної вологи на рівні 70-85 мм, а це дуже мало для того, щоб сформувати гарний врожай. Також є нарікання щодо запасів вологи у західних та північних областях – Черкаська, Київська область.

Особливо я звертаю увагу, що найбільш критичним для озимих зернових культур в цьому році буде квітень. Якщо у цей період випаде достатня кількість опадів, хоча б на рівні середніх багаторічних показників, ми зможемо отримати вагомі урожайні показники. Якщо ж кількість опадів буде недостатньою у квітні, отримаємо урожайність десь на 10-15%, а можливо, і на 20% нижче від минулорічної. Отакі мої прогнози. 

– А як Ви ставитесь до очікувань вчених та експертів щодо можливості в найближчому майбутньому отримувати два врожаї в Україні?

– Два врожаї? Ну, я вважаю, що, беручи до уваги основну групу сільськогосподарських культур, які визначають продовольчу безпеку нашої країни, поки говорити про це рано. Але в деяких регіонах України вже практикують такі прийоми вирощування. Як правило, це озимий ячмінь, соняшник, можливо, ще інші культури. На мою думку, спершу необхідно навчитися брати максимальну врожайність від тих посівів, які ми висіваємо з метою отримання високого урожаю.

– Як, на Вашу думку, аграріям варто цього добиватися в умовах змін клімату, які спостерігаються вже зараз?

– Дійсно, клімат змінюється, стає менш жорсткішими. Якщо брати до уваги, наприклад, посівний період озимих, то він, навпаки, стає менш сприятливим. Як правило, це високі температури у серпні та першій половині вересня, відсутність опадів, відповідно низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті. Для меншого впливу на урожайність варто в першу чергу робити правильний підбір попередників. Окрім того, необхідно брати до уваги сорти рослин, адже вони повинні бути максимально адаптивними до тих умов, де вирощуються. На сьогоднішній день, я вважаю, що вітчизняні сорти озимої пшениці є кращими за зарубіжну селекції. Сорти одеської селекції, Інституту генетики та фізіології рослин, Інституту зрошуваного землеробства, Інституту рослинництва саме для нашого регіону є найбільш вдалими та показують максимальну урожайність. Зарубіжна селекція поки що відстає від наших кращих сортів, хоча в останні роки ми бачимо, що її рівень дуже зріс, принаймні, вона стала більш адаптованою до наших умов. Кращі з селекції вже сьогодні показують високу урожайність, на рівні більшості українських сортів.

В цілому, якщо українські аграрії будуть дотримуватися тих агротехнологічних рекомендацій і вимог, які існують, які створені науковою установою, вони безперечно досягнуть максимальних результатів.

Розмовляла Олена Чередніченко


Повернення до списку



Новини України

Пошук:
 

М'ясо птиці витісняє з раціону українців інші види м'яса – Інститут аграрної економіки 12.01.2018 М'ясо птиці витісняє з раціону українців інші види м'яса – Інститут аграрної економіки

Дата новини:  12.01.2018 13:56:00

На суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» відбувся спуск на воду несамохідного перевантажувача проекту П-38 – «Нібулонівець – 2». 28.12.2017 На суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» відбувся спуск на воду несамохідного перевантажувача проекту П-38 – «Нібулонівець – 2».

Дата новини:  28.12.2017 15:30:00

Офіційне звернення до ЗМІ та громадськості: Національна академія аграрних наук України повідомляє про замовну інформаційну атаку! 01.12.2017 Офіційне звернення до ЗМІ та громадськості: Національна академія аграрних наук України повідомляє про замовну інформаційну атаку!

Дата новини:  01.12.2017 17:53:00

Обрання   академіка НААН Влізла Василя Васильовича,  директора Інституту біології тварин НААН, Почесним Амбасадором Львова 30.11.2017 Обрання академіка НААН Влізла Василя Васильовича, директора Інституту біології тварин НААН, Почесним Амбасадором Львова

Дата новини:  23.11.2017 10:29:00

У Львові в приміщенні Будинку вчених відбулись урочисті заходи з нагоди відзначення Всесвітнього дня науки 20.11.2017 У Львові в приміщенні Будинку вчених відбулись урочисті заходи з нагоди відзначення Всесвітнього дня науки

Дата новини:  17.11.2017 14:36:00


Новини України 666 — 670 з 833
Початок | Поперед. | 132 133 134 135 136 | Наст. | Кінець Всі