Новини

Академія аграрних наук активно впроваджує у виробництво сучасні цифрові технології. Про це заявив Президент НААН Ярослав Гадзало в ефірі «Політека».

Відтак, за допомогою космічної аерозйомки аналізується якість ґрунтів. Інститут картоплярства разом із ізраїльськими науковцями розробив систему запуску дронів. Один із них визначає та фіксує на мапі хворі рослини, а інший — локально обробляє уражену ділянку, аби не наносити великі дози отрутохімікатів. Сучасні ДНК-лабораторії прискорюють створення нових сортів і гібридів рослин.

Успішно працює Виставково-інноваційний центр академії на Київщині. Тут вирощують 1 300 сортів і гібридів озимої пшениці, ярого ячменю, вівса, ярого ріпаку, тритикале, гірчиці української селекції тощо. «Кожен адаптований до умов вирощування. Наприклад, для Херсонської, Миколаївської, Одеської і Кіровоградської областей це посухостійкі сорти. Для Полісся — морозостійкі», —  зазначив Ярослав Гадзало.

Він додав, що через оподаткування на загальних підставах академії бракує коштів на розвиток інноваційного потенціалу наукової галузі. Наприклад, у 2017 році за 364 тис. га, які є в обробленні, академія сплатила 968 млн грн податків. «Це величезні кошти. Якби нас не оподатковували таким чином, працювати було б значно простіше, як це відбувається в європейських країнах. Можна було б мати зовсім інше обладнання і працювати на рівні світових наукових центрів, які постачають на ринок України насіннєві матеріали та засоби захисту рослин», — повідомив Президент НААН.