Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
"В Україні скорочується виробництво молока: необхідно зберегти генофонд тварин і збільшити поголів’я", – Остап Жукорський 14.12.2021

"В Україні скорочується виробництво молока: необхідно зберегти генофонд тварин і збільшити поголів’я", – Остап Жукорський

Виробництво молока в Україні – на третину менше за потребу: 220 кг на одного жителя на рік при фізіологічній нормі у 380 кг. Тому критично важливо відновити промислове поголів’я та зберегти генофонд великої рогатої худоби.

Про це заявив професор, академік-секретар відділення зоотехнії Національної академії аграрних України Остап Жукорський.

Як наголосив академік-секретар відділення зоотехнії НААН, на кінець 2021 року поголів’я великої рогатої худоби в Україні сумарно налічує орієнтовно 1,6 млн голів. Виробництво молока щорічно зменшується, що ставить під загрозу продовольчу безпеку держави.

"У порівнянні з 1990 роком в Україні зменшено виробництво молочної продукції в розрахунку на одного жителя майже на 100 кг. При тому, що фізіологічна норма становить 380 кг на одну людину на рік. Нині Україна виробляє близько 220 кг на одного жителя на рік", – зазначив Остап Жукорський.

284963c4854ddfbaa2df2f3335735042.jpg

Він також повідомив, що науковці НААН працюють над збереженням рідкісних порід худоби та відновленням поголів’я.

"Для відновлення показників виробництва молока передусім доцільно спрямовувати зусилля саме на індустріальне виробництво, де на сьогодні задіяно поголів’я з більш як 400 тисяч корів. Що стосується локальних, рідкісних порід, то їхній відсоток в Україні відносно малий. Але це не означає, що в цьому напрямку не потрібно працювати", – наголосив академік.

Він зауважив, що сьогодні у світі активно розвивається крафтове виробництво харчових продуктів, у якому задіяні рідкісні породи. Зокрема, в Європі 60% поголів’я сільгосптварин має статус локальних. А в низці країн ЄС за підтримки національних інституцій діють наукові та урядові програми, спрямовані на збереження локальних порід.

"Перспективи цього напрямку в Україні залежать від того, чи буде підтримка на державному рівні. Більшість локальних порід – національне надбання. Наприклад, загальновідома сіра українська порода, сокільська смушкова порода овець. Ми маємо розглядати ці породи не просто як джерело харчових продуктів, а як частину нашої історії", – зауважив науковець.

Він додав, що такі тварини переважно дають продукти з унікальними властивостями й споживчими характеристиками.

"Наприклад, лебединська порода. Половина корів є носіями гену А2, який формує специфічні особливості молока – воно гіпоалергенне, тому його можна споживати людям, у яких є непереносимість молока. Чи та ж сіра українська корова, чиє м’ясо кількасот років тому називали "царською яловичиною". А також миргородська порода свиней з унікальними якостями м’яса та сала", – підкреслив Остап Жукорський.

Наразі вчені НААН мають значні напрацювання у сфері збереження генофонду тварин, які потребують впровадження в аграрній практиці. Актуальними напрямами також є адаптація худоби до змін клімату та мінімізація шкоди, якої тваринницька галузь завдає довкіллю.

Нагадаємо, фахівці НААН взяли учать у засіданні робочої групи РНБО.

Читайте також: "Збалансоване використання мінеральних добрив забезпечує приріст врожайності до 2 тонн з га", – Ігор Семеняка

Повернення до списку