Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
24.03.2021

Під час засідання Бюро Президії НААН розглянуто питання «Стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант технологій»


24 березня 2021 року під головуванням Президента НААН України Ярослава Гадзала відбулося засідання Бюро Президії НААН на тему: «Стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант технологій».

изображение_viber_2021-03-24_10-07-53.jpg

Заслухавши та обговоривши доповідь директора ТОВ «Інститут інноваційної біоекономіки», члена-кореспондента НААН Володіна С.А. з зазначеного питання, Бюро Президії НААН акцентувало на актуальності запропонованої ринкової системи стимулювання виробництва комерційно-привабливої і соціально-значущої продукції із застосуванням фастплант технологій швидкого відтворення селекційно-технологічних ресурсів для вирощування нішевих культур за державним замовленням і ринковими потребами, яка ґрунтується на інноваційних розробках і експериментально-виробничій базі аграрної науки у співробітництві з базовими високотехнологічними підприємствами.

изображение_viber_2021-03-24_10-19-22.jpg

 Продовольчий ринок відчуває потребу в нішевій продукції. Аграрне виробництво не встигає за коливаннями нішевої кон’юнктури. Попит покривається за рахунок імпорту іноземних товарів, нерідко сумнівної якості і походження. Нішева продукція розділяється на комерційно привабливу і соціально значущу. Виробництво останньої в межах соціально необхідних обсягах і цін потребує державної підтримки.

Аграрний ринок реагує на потреби комерційно привабливої та соціально значущої нішевої продукції. Потреби нішевої продукції складають 15% від валового виробництва. Загальні площі під нішевими культурами 1,5 млн га, найбільша – горох 495 тис. га,  жито, овес, гречка – від 100 до 200 тис. га кожна.  Площі під бізнесовими культурами першої групи – 260 тис. га, в т.ч. гірчиця – 58 тис. га, сарго – 43 тис. га, квасоля – 40 тис. га, льон олійний – 33 тис. га та нут сочевиця і інші – 86 тис. га.

изображение_viber_2021-03-24_10-07-54.jpg

Реагування на нішеву кон`юнктуру можуть забезпечити малі і середні товаровиробники, їм потрібні технології швидкого розгортання виробництва і гарантований збут продукції. Технології може забезпечити аграрна наука, яка має високий інноваційний потенціал, проте низьку спроможність комерціалізації розробок, що має компенсувати тісна співпраця наукових установ з суб'єктами ринку. Необхідна інтегрована ринково адаптована кластерна біоекосистема  замовлення, освоєння, виробництва та  реалізації нішевої продукції на засадах партнерства науки і бізнесу.

Нішевими називають культури які вирощують в сівозміні основних сільськогосподарських культур і на які є ситуативний або постійний підвищений комерційний попит, або продукцію, яку потребують зацікавлені споживачі. Кожні 2-4 роки попит може різко зростати, після чого наступає спад. Пік попиту характеризується високою рентабельністю, тому важливо швидко реагувати на кон'юнктурні коливання.

Нішеві сегменти можуть виникати в будь-якій галузі сільгоспвиробництва, в тому числі основних (біржових) культур, таких як тверді сорти пшениці, жита озимого, пивоварного ячменю, окремих видів рапсу, сої, соняшнику, солодкої або інших спеціальних видів кукурудзи тощо. Стабільним попитом користуються бобові і круп’яні нішеві культури, зокрема: соціально значущі гречка, овес, просо, сорго; бізнес-привабливі нут, сочевиця, квасоля, горох, також луб’яні, ефіроолійні, лікарські, малопоширені культури.

Внутрішній попит і експортні запити створили великі ніші в садівничій галузі, зокрема у вирощувані горіхів (волоський, фундук), саджанців плодових культур на безвірусній основі, обліпихи, калини, ягід (полуниці, малини, лохини, ожини, смородини, брусниці), в картоплярстві та овочівництві.

Нішеве виробництво характеризується нестабільністю, що підтверджує результат дослідження обсягів виробництва за останні 10 років за нішевими культурами: гречки, проса, вівса, жита озимого, льону олійного, гірчиці олійної, сочевиці та нуту. Ці коливання поглиблюються слабкою стимулюючою і регулятивною політикою з боку держави, відсутністю цілеспрямованої підтримки (дотації, страхування)  нішевого виробництва, особливо соціально значущої продукції. До недоліків також можна віднести  низьку спроможність малого і середнього бізнесу щодо  роботи в нішевому сегменті; не розвинута ринкова інфраструктура; на низькому стані кооперація виробників нішевих культур між собою та переробниками і торговими компаніями; на декларативній стадії інтеграція науки і бізнесу.

изображение_viber_2021-03-24_10-07-55.jpg

Щорічно неврегульованість виробництва нішевої продукції призводить до дефіциту соціальних груп продовольства. Така ситуація сьогодні спостерігається у забезпеченні гречкою, просом, вівсом, житом тощо. Держава шукає ефективні механізми стимулювання розвитку виробництва цих та інших нішевих культур за рахунок державної підтримки, зокрема стимулювання виробництва дефіцитної групи культур. ТОВ «Інститут інноваційної біоекономіки»  на замовлення Мінекономіки  у 2020 р. проаналізовано ситуацію, що склалась у соціальному сегменті ринку нішевої продукції, і запропоновано:

-         Прийняти до відома, що попередні спроби держави різними засобами наростити виробництво нішевих культур для насичення ринку призвели до зворотного «ефекту». Збільшення виробництва, наприклад, гречки у 2012-2013 рр. під політичним і економічним тиском уряду призвели до повного обвалу цін, затоварюванням виробничих складів, збитків для агровиробників, відмови їх у подальшому виробляти цю культуру. Спроба наростити виробництво у 2017 році (площа 185,3 тис. га) без врегулювання збуту і цінових меж знов призвела до збитків і згортанню виробництва, що продовжується до цього часу (площа у 2020 р. скоротилася до 61,9 тис. га, тобто втричі);

-         Впровадити механізм ринкового регулювання нішевого ринку за рахунок гнучкої системи реагування на пікові потреби продовольчої сфери шляхом фінансової підтримки технологічного забезпечення виробництва і реалізації нішевої продукції, яку визначає державне замовлення на соціальні цілі у відповідний період. Розрахунки показують, що якщо держава під замовлення виділить 3-3,5 тис. грн на 1 га стабілізаційного виробництва нішевої продукції, то 400-500 млн грн буде достатньо для нарощування  до 150 тис. га виробництва дефіцитної нішевої продукції;

-         Передбачити збалансовану систему державної підтримки виробництва соціально значущої нішевої продукції через дотування контрактації необхідної продукції. Подібна система діє в різних європейських країнах, розподіл участі і держпідтримки визначається в галузевих меморандумах на сезонні умови виробництва і реалізації. Уповноваженим державою постачальником селекційно-технологічних ресурсів для стабілізаційного виробництва нішевих культур може бути аграрна наука (НААН), яка отримує державне фінансування на наукові дослідження щодо селекції і технології нішевих культур.

Інструментом реалізації системи замовлення є Платформа «Агротехнополіс» регулювання ринку нішевої продукції в АПК на засадах державно-приватного партнерства, схвалена спільно НААН і Мінагрополітики у 2018 році. Платформа розроблена і впроваджується на базі аграрної науки і аграрного виробництва  ТОВ «Інститут інноваційної біоекономіки».

Для реалізації завдань платформи розроблено концепцію і запатентовано фастплант технології швидкого освоєння виробництва нішевих культур, обґрунтовано 6 галузевих фастплант центрів на базі аграрної науки, 12 регіональних фастплант репродукторів на базі високотехнологічних аграрних виробництв. Відпрацьовуються інноваційні кластери із виробництва нішевої продукції, створюється науковий парк з координації управління кластерними інноваційно-інвестиційними проєктами.

         Нішеве виробництво характеризується:

         створенням (відбором) селекційних матеріалів, здатних до тривалого зберігання, адаптації до виробничих умов, швидкого розмноження;

        наявністю тепличних і складських обладнаних приміщень, в яких підтримуються в якісному стані генетичні ресурси, а також технології розмноження, насіння і садивного матеріалу до промислових обсягів;

         готовністю опорних агропідприємств (базових господарств) до швидкого освоєння і розповсюдження нішевих технологій і ресурсів;

        кооперацією  із виробниками сільськогосподарської продукції усіх форм власності і розміру для залучення їх до виробництва нішевої продукції;

        підготовкою заготівельних пунктів і промислових майданчиків для приймання, переробки і зберігання нішевої продукції в сезонні піки;

             підтримкою ринкової активності агентської мережі з поставок необхідних маттехресурсів і реалізації нішевої продукції.

Впровадження фастплант технологій забезпечують:

        фастплант центриелекція культур для фастплант технологій,підтримка колекції для швидкого розмноження, науково-технологічний супровід);

        фастплант репродуктори (апробація селекційних ресурсів, відпрацювання технологій для швидкого розмноження в експериментальних умовах, коопероване вирощування із товаровиробниками);

        фастплант провайдери (формування портфелю замовлення на нішеву продукцію, відпрацювання форвардних умов поставок і реалізації, запровадження механізмів комерційної концесії (франчайзингу).

         Мета фастплант технологій – забезпечення високопродуктивного аграрного виробництва шляхом швидкого реагування на ринкову кон'юнктуру, прискореного розмноження високоякісного селекційного матеріалу, диверсифікації і активізації вирощування , переробки і реалізації нішевої продукції у обсязі замовлення.

         На основі фастплант технологій відпрацьовано механізм ринкового стимулювання виробництва нішевої продукції, що  виходить з  наступного: 

           неврегульованість ринку нішевої продукції призводить до тіньових схем виробництва  комерційних груп продовольства, на який впливає ситуативний різкий попит;

           виробництво комерційно привабливої продукції здійснюється стихійно, із порушенням технологій, із  використанням неякісних  селекційних матеріалів;

           проблему може вирішити впровадження механізму держпідтримки високотехнологічних виробничих кластерів, які об'єднують наукові, виробничі і комерційні структури в ланцюзі виробництва конкурентоспроможної нішевої продукції із доданою вартістю;

           об'єкти стимулювання учасників продуктових кластерів: використання сертифікованих вітчизняних селекційно-технологічних матеріалів, створення логістичних і промислових потужностей для переробки сировини нішевих культур, експорт  нішевої продукції із доданою вартістю;

           наука має бути готова представити кластерам не тільки знання і зразки, а й бути повноцінним партнером із впровадження фастплант інновацій на бізнес-засадах.

Розроблено кластерну модель щодо реалізації виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант технологій на базі та за участю наукових установ НААН. Для реалізації моделі з метою стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант технологій пропонується підго-тувати пропозиції щодо оновлення нормативної бази та програмно-цільових положень наукового забезпечення АПК на платформі інноваційної біоекономіки; сформувати портфель ринково орієнтованих фастплант технологій швидкого виробництва нішевих культур на основі наукових розробок установ НААН, які мають інноваційний потенціал і ринковий попит; розробити і запровадити стартапи інноваційних кластерів для освоєння і виробництва нішевої продукції на базі і за участю наукових установ НААН на засадах державно-приватного партнерства; підготувати пропозиції Міністерству аграрної політики і продовольства щодо запровадження механізму стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на період до 2030 р. на науково-інноваційній базі НААН.

З метою стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант технологій із використанням інноваційних розробок аграрної науки, державної підтримки і ринкового замовлення на комерційно-привабливу і соціально значущу нішеву продукцію, Бюро Президії Національної академії аграрних наук України прийняло відповідну постанову.

 


Повернення до списку