Відбулося засідання Президії НААН з питання: «Наукові засади інформаційного забезпечення управління ґрунтовими ресурсами в контексті міжнародної інтеграції та земельної реформи»
Заслухавши та обговоривши доповідь директора Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», академіка НААН Балюка С.А. на тему: «Наукові засади інформаційного забезпечення управління ґрунтовими ресурсами в контексті міжнародної інтеграції та земельної реформи», Президія НААН зазначає, що відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні, розвиток міжнародної інтеграції в інформаційній сфері, посилення процесів деградації земель та опустелювання в умовах глобальної зміни клімату вимагають удосконалення інформаційного забезпечення сталого використання ґрунтових ресурсів.
Ґрунтовий покрив України надзвичайно різноманітний та складається з понад 800 видів ґрунтів. Основними джерелами інформації про стан ґрунтових ресурсів є матеріали великомасштабного ґрунтового обстеження, агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, моніторингу ґрунтів, результати досліджень наукових установ НААН, НАН України, вищих навчальних закладів та інших організацій.
У зв’язку з неповнотою даних про ґрунти та наявністю «білих плям» на ґрунтових картах Державного земельного кадастру України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», під методичним керівництвом ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського» було розроблено методику визначення агровиробничих груп ґрунтів для нормативно-грошової оцінки, за якою у 2018-2019 рр. на площі до 1 млн га проведено великомасштабне ґрунтове обстеження.
Подальше оновлення інформації про ґрунти пов’язано із розвитком цифрового ґрунтового картографування, залучення даних дистанційного зондування Землі, об’єднання інформації з різних джерел до єдиної національної ґрунтово-інформаційної системи та її інтеграція до Державного земельного кадастру України, Глобальної ґрунтово-інформаційної системи (GLOSIS) тощо. Актуальність цих робіт обумовлена розбудовою національної інфраструктури геопросторових даних, передбаченої Законом України «Про національну структуру геопросторових даних» від 13.04.2020 р. № 554-ІХ.
Головним завданням національної ґрунтово-інформаційної системи є інформаційна підтримка прийняття рішень щодо сталого менеджменту ґрунтових ресурсів та міжнародної співпраці у цій сфері.
З метою розвитку національної ґрунтової інформаційної інфраструктури Постановою Президії НААН від 26 червня 2019 р. створено Український ґрунтовий інформаційний центр на базі ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського». Інформаційний ресурс Українського ґрунтово-інформаційного центру складають: база даних умов ґрунтоутворення та основних властивостей для 2050 ґрунтових профілів у межах України, 8 тематичних баз даних про ґрунти України, у т.ч. дані щодо вмісту та запасів органічного вуглецю у шарі 0-30 см, матеріали великомасштабного ґрунтового обстеження (у т.ч. 728 ґрунтових карт (1:10000) та 912 відповідних топографічних карт), результати стаціонарних польових дослідів, моніторингових спостережень, ґрунтово-агрохімічних обстежень тощо.
З метою об’єднання ґрунтової інформації з наявних в Україні джерел, відповідно до затвердженого Президією НААН «Положення про Український ґрунтовий інформаційний центр» та «Порядку формування баз даних та обміну інформацією про ґрунти України», розпочато укладання договорів про співробітництво з науковими установами НААН, які володіють інформацією про ґрунти. На сьогодні Українським ґрунтово-інформаційним центром розроблено тематично систематизований перелік (реєстр) гармонізованих атрибутів бази даних «Ґрунти України», що нараховує 141 показник з посиланнями на стандартизовані методи вимірювання (ДСТУ та ДСТУ ISO) та назвами аналогічних атрибутів у міжнародних базах даних ґрунтів
Для забезпечення ефективної міжнародної співпраці у сфері інформаційного забезпечення управління ґрунтовими ресурсами необхідно вирішити ряд завдань, а саме: провести кореляцію вітчизняних назв ґрунтів зі Світовою реферативною базою ґрунтових ресурсів WRB2014 для діагностики ґрунтів та створення на їх основі легенд ґрунтових карт, визначити дієвий механізм верифікації даних різних установ, їх уніфікації та гармонізації з міжнародними ґрунтовими інформаційними базами даних, опрацювати порядок обміну ґрунтовою інформацією з національними та зарубіжними користувачами, а також із GLOSIS. У вирішенні вищезазначених задач доцільно використати досвід інших країн, де створено національні ґрунтово-інформаційні системи, більш активно співпрацювати з Глобальним ґрунтовим партнерством FAO (національний координатор акад. НААН Балюк С.А.) та асоціацією «Українське ґрунтове партнерство».
Розпорядженням НААН від 24.03.2016 р. № 13-р «Про виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням» було прийнято План заходів НААН щодо забезпечення виконання положень цього документу, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 р. № 271-р., та готується відповідний щорічний звіт до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. На цей час дію Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням продовжено до 2025 р.
Згідно з «Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням» на першому засіданні Координаційної ради України з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням (04.05.2018 р.) було прийнято добровільні національні завдання щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель: підтримання вмісту органічної речовини/гумусу у ґрунтах; відновлення та стале використання торфовищ; відновлення зрошення і поліпшення еколого-меліоративного стану зрошуваних земель.
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» за участі наукових установ НААН та профільних кафедр закладів вищої освіти МОН України створено першу національну цифрову карту ґрунтового органічного вуглецю з роздільною здатністю 1 км, використану для підготовки Національного звіту щодо виконання Україною Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням. Подальші заходи включають збільшення роздільної здатності карти до 250 м, моніторинг запасів органічного вуглецю у ґрунтах, прогнозування його динаміки та впровадження заходів з його секвестрації, що вимагає удосконалення інформаційного забезпечення із залученням міжнародного досвіду. Зокрема, інформаційною базою наукового (прогностичного) моніторингу ґрунтів є стаціонарні польові досліди, а також дослідні господарства НААН, в яких проведено ґрунтове обстеження та здійснюються періодичні спостереження за станом ґрунтів. Станом на 2020 р. в Україні нараховується 89 стаціонарних польових дослідів, що є меншим на 9 % порівняно з 2005 р. «Протоколом вимірювань, моніторингу, звітності та верифікації ґрунтового органічного вуглецю у агроландшафтах» (GSOC MRV Protocol), схваленим Пленарною Асамблеєю ГҐП 3-5 червня 2020 р., рекомендовано проведення таких спостережень з періодичністю раз на 2 роки.
У рамках ПНД НААН на 2021-2025 рр. (1 «Ґрунтові ресурси України: інформаційне забезпечення, раціональне використання, менеджмент, технології», 2 «Системи землеробства і землекористування», 4 «Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату», 6 «Екологічна безпека агросфери», 7 «Агрокосмос») передбачено низку завдань, спрямованих на покращення інформаційного забезпечення управління земельними та ґрунтовими ресурсами країни. Разом з тим, введення ринку земель з 1 липня 2021 р. вимагає невідкладного забезпечення усіх сторін земельних відносин актуальною та точною інформацією про стан ґрунтів, інструментами прогнозування та сталого менеджменту ґрунтових ресурсів.
За результатами засідання прийнято відповідну Постанову.