Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
17.12.2020

Потрібно створювати нові наукові розробки, організаційні заходи, які оберігали б людину від впливу негативних чинників і давали б можливість аграрному сектору працювати

ННЦ «Інститут аграрної економіки» - це установа, яка забезпечує фундаментальні і прикладні дослідження у сфері аграрної економіки, спрямовані на забезпечення перспективного розвитку аграрного сектора економіки і сільських територій. Це єдина установа в Україні, яка акумулює більшість  напрямів економічних досліджень саме у цій сфері і є координатором наукових досліджень у системі НААН з цієї ж тематики.

ННЦ.JPG

«Сьогодні аграрна  економіка глобальна по суті і економіка нашої держави також, тому що ми  перспективно включені у процес глобалізації. В аспекті сталого розвитку ринки пов’язані. Попит глобальний, тому  будь-яка держава не може замикатися на своїй економіці без будь-якого зв’язку, - розповідає Учений секретар ННЦ «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН ШПИКУЛЯК Олександр Григорович - Інститут аграрної економіки – це установа,  яка займається економічними  фундаментальними, прикладними  дослідженнями за програмою аграрної економіки, здійснює дослідження, координує їх і упроваджує у відповідності до тих необхідних заходів, які  нам доводяться відповідними нормативними актами.

Також я б назвав важливу функцію Інституту – підготовка наукових кадрів.  У нас є дві спеціалізовані Вчені ради, якими здійснюється підготовка наукових кадрів за напрямами економіки і фінансів. Також в Інституті є видавничий центр, який видає наукову літературу, яка реалізується як впроваджувальний механізм тих наукових розробок, які ми здійснюємо у відповідності до планів прикладних і фундаментальних розробок.

Наука об’єктивно враховує і змушена враховувати ті тенденції, які відбувають в економічній, соціальній, природній сфері і те, що пов’язано з розвитком світу, зокрема, у зв’язку з пандемією, адже під цим впливом відбувається трансформація поведінки людей. Ми досліджуємо ці питання за всіма напрямами і це знайде відображення у плануванні наукових досліджень, у публікаційній активності з точки зору напрямів досліджень. Ці питання враховуються у розробках, які пропонуються споживачам у відповідності до завдань, що ставлять перед нами Академія, сам ринок, соціальне середовище.   

Це обов’язково буде враховано при розробці інших підходів до оцінки тенденцій розвитку аграрного сектору, села, сільських територій. Якщо мобільність людей змінилася структурно, то змінюються і підходи до організації сільгоспвиробництва, сільського життя.

Хоча всі ми знаємо і розуміємо, що сільське господарство – це галузь, яка пов’язана, перш за все, з природою, сезонним характером виробництва.  Є такі процеси, які ми не можемо здійснити без людини. Потрібно буде створювати нові наукові розробки, методичні підходи, організаційні заходи, які оберігали б людину від впливу негативних чинників, зокрема, пандемії і давали б можливість працювати. Це психологічний чинник, перш за все.

Щодо посухи - то це більше природний чинник, який залежить від того, яка ситуація в природі, тому економіка не завжди може на це вплинути. Хоча наука змушена і змінювати якісь підходів до створення нових сортів, наприклад, нових порід тварин, які будуть стійкими до негативних факторів.

А сьогодні ми бачимо, що, безперечно, відбуваються зміни на теренах сільського господарства в залежності від поведінки кожного. Тому що є психологічний фактор і фактор обмежень, які існують сьогодні, і він мусить бути, адже держава хоче захистити людей у відповідності до ситуації. Але галузь створювала і буде створювати продовольство. Тому наука повинна підтримувати інноваційний підхід, щоб це відбувалося завжди.

Якщо у загальному подивитися на процес розвитку сільського господарства і розвитку форм господарювання, то він відбувається еволюційно, в залежності від того, які у державі, на ринку, в економіці і у суспільстві  створюються умови, тобто правила гри. Тому розвиток форм господарювання залежатиме від того, як відбуватиметься той же процес впровадження ринку землі і яке буде ставлення людей, власників земельних паїв, власників і засновників підприємств до цього процесу і які у них будуть ресурси для зміни ситуації на користь тієї чи іншої форми господарювання. Наприклад, питання сімейного фермерства (важлива для України модель розвитку). Якщо ці підприємства зможуть витримувати конкуренцію з крупними підприємствами,  вони будуть працювати, і держава має їх підтримувати. 

Будуть існувати усі наявні сьогодні  підприємства, змінюватися буде кількість, якість, форма, структура в залежності від тенденції купівлі, оренди земельних ділянок, територіального розподілу , процес децентралізації буде впливати на цей процес… І холдинги не зникнуть, і кооперація. Багато буде залежати від умов, створених еволюційним шляхом, які закони будуть прийматися, як будуть себе вести люди, які живуть у селі і ті, які вкладають інвестиції в сільське господарство, зокрема, по відношенню до кон’юктури ринку.

Так, для малих підприємств потрібен більш організований ринок збуту. І це питання має вирішуватися з боку держави, місцевої влади. Важливо ставлення до цього виду діяльності з точки зору, чи хочу я цим займатися, разом з тим гарантія щодо права власності дуже важлива.

На сьогоднішній день Інститут має безліч наукових розробок за усіма напрямами. Наприклад, актуальне питання розвитку сімейного фермерства, питання розвитку і впровадження ринку землі, питання розвитку кооперації, питання оподаткування сільгосппідприємств, питання розвитку організаційних форм  підприємств, управління у сільському господарстві. Є розроблені науковцями стратегії, концепції, методичні рекомендації, які сформовані у відповідності до пріоритетів, які ми бачимо на перспективу щодо розвитку села і сільських територій.

Наприклад, методичні рекомендації щодо розвитку кооперацій, розвитку сімейних ферм, стратегічні напрями розвитку сільських територій… Цей перелік можна ввести достатньо довго і ці розробки зосереджені в інформаційному просторі і зосереджені у результатах діяльності, яку здійснює  інститут. Тобто є дослідження, які можна запропонувати для широкого загалу споживачів.

Детальніше про діяльність ННЦ «Інститут аграрної економіки» дивіться в інтерв’ю з ученим секретарем Інституту, доктором економічних наук, професором, членом-кореспондентом НААН Шпикуляком Олександром Григоровичем

 


Повернення до списку