Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
15.12.2021

Виступ академіка О.І. Дребот в обговоренні доповіді президента НААН Гадзала Я.М. на засіданні загальних зборів Національної академії аграрних наук України (16 грудня 2021 року)

Шановний пане президенте, Ярославе Михайловичу!

Шановні колеги!


У своєму виступі хочу ще раз підкреслити актуальність екологічної складової наукової доповіді академіка Гадзала Я.М.


1. Про екологічні проблеми

Перш за все, хотілось би відмітити екологічну складову у питанні, яке сьогодні представлено до розгляду академіком Ярославом Михайловичем Гадзало. Адже розроблення і впровадження інноваційних технологій, які мінімізують викиди парникових газів (ПГ) при виробництві продукції рослинництва і тваринництва, є в першу чергу екологічно безпечними і забезпечують раціональне використання агроресурсів, зменшення антропогенного навантаження (у т.ч. забруднення) на природні екосистеми. Проте вітчизняна аграрна політика апріорі спрямована на виконання економічних завдань АПК і фактично не містить екологічної складової.

Беручи до уваги те, що на аграрну галузь припадає до 15% світових обсягів викидів ПГ, стає необхідним розроблення заходів зі зменшення їх емісії у секторі «Сільське господарство». 

На сільське господарство припадає майже половина світового обсягу викидів двох найнебезпечніших невуглекислих парникових газів – окису азоту і метану. Викиди окису азоту з ґрунту (як наслідок використання мінеральних і органічних добрив) і викиди метану у тваринництві складають понад 60% сукупного обсягу викидів невуглекислих парникових газів, і, за прогнозами, цей показник збільшуватиметься. Викиди решти парникових газів (крім вуглекислого) відбуваються від спалювання біомаси, виробництва рису і заготівлі компосту. Виробництво тваринницької та рослинницької продукції є одним із значних джерел викидів парникових газів, що пов’язано з емісією вуглекислого газу, метану й окису азоту. Якщо ж врахувати ще й вирубку лісів для розширення земель сільськогосподарського призначення, у чому сільське господарство відіграє провідну роль, то його частка у загальних викидах парникових газів зростає до 30%. 

Водночас, власне саме сільське господарство може сприяти зменшенню негативного впливу господарської діяльності на зміни клімату. Зокрема, сільське господарство істотно впливає на поглинання вуглецю у ґрунті та викидів вуглекислого газу внаслідок змін у землекористуванні (при зменшенні частки гумусу у ґрунті у зв’язку з нераціональним використанням землі, при підвищенні рівня розораності земель, при переведенні лісових угідь у сільськогосподарські).

Перспективними напрямами скорочення викидів парникових газів є реабілітація виснажених орних земель і пасовищ; поліпшення кормової бази у тваринництві та генетики жуйної худоби; вдосконалення технологій заготівлі та зберігання компосту; виробництво з нього біогазу. Перелічені заходи дають змогу не тільки знизити викиди парникових газів, але й підвищити продуктивність використання природних ресурсів.


2. Актуальність для України і аграрної галузі

Безперечно, дане питання є надзвичайно актуальними для аграрної науки та сільськогосподарського виробництва України. Про що свідчить низка міжнародних документів, які ратифіковані Україною. Зокрема, у січні 2020 р. Кабінет Міністрів України задекларував Європейський зелений курс (European Green Deal (EGD)) як пріоритетний напрям розвитку, створивши міжвідомчу групу, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс». 

Європейський зелений курс представлено в Європарламенті 11 грудня 2019 р. як комплекс заходів, що визначає політику ЄС з метою сталого зеленого переходу Європи до кліматично-нейтрального континенту до 2050 року і Україна не може стояти осторонь цього процесу. 

Згідно з Європейської економічної комісії ООН системи поводження з гноєм визнано основним джерелом викидів аміаку (NH3) у сільському господарстві. В Україні на сектор «Сільське господарство» припадає 29% (для порівняння у світі – лише 14%). Суттєвий внесок у цю структуру роблять викиди від поводження з відходами тваринництва і викиди від кишкової ферментації тварин. Наприклад, на 1 т виробленого молока ВРХ у середньому в Україні з гною у повітря викидається 8,6 кг NH3/рік; на 1 т приросту живої маси ВРХ ‒ 150,1 кг NH3/рік; на 1 т приросту живої маси свиней ‒ 26,0 кг NH3/рік; на 1 т приросту живої маси птиці ‒ 18,9 кг NH3/рік і на 1 т вироблених яєць ‒ 55,8 кг NH3/рік.

Серед основних завдань створеної Міжвідомчої робочої групи є підготовка пропозицій та рекомендацій щодо механізмів, оптимальних шляхів розв’язання проблем та сприяння реалізації державної політики за напрямами: зменшення викидів парникових газів; збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, їх угруповань та комплексів, екосистем та складових елементів екомережі; запобігання та скорочення промислового забруднення; сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва. Саме ці напрями стосуються і аграрної галузі і аграрної науки!


3. Про наукові дослідження Інституту агроекології і природокористування НААН з цього питання

Наведу декілька основних напрацювань нашого Інституту із зазначеного питання, оскільки протягом багатьох років вчені нашого інституту вивчають ці питання. Що зроблено: 

- розроблено наукові основи мінімізації емісії закису азоту та аміаку з сільськогосподарських джерел відповідно до Спільної аграрної політики ЄС. Для реалізації мети розроблено прогнозні моделі балансу нітрогену у рослинництві з урахуванням емісії та зміни гумусу у ґрунті України і порівняно з показниками ЄС.

- розроблено рекомендації зі скорочення викидів аміаку з сільськогосподарських джерел і рекомендації з належної сільськогосподарської практики щодо скорочення втрат азоту у сільському господарстві, які дають змогу розрахунковим шляхом здійснювати моніторинг викидів аміаку на азотовмісних парникових газів на рівні господарств, регіонів чи країни.

- розроблено технологічні рішення для тваринницьких підприємств, які дають змогу знизити антропогенне навантаження. Це способи обробки осадів станцій очисних споруд, способи одержання органічного і органо-мінерального добрива з курячого посліду, які підтверджено 12 патентами і мають низку технологічних переваг порівняно з аналогами. 

- відповідно до концепції ЮНЕП «Глобальне зелене зростання» та Стратегії ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) щодо переходу на засади «зеленого» зростання, визначено основні інноваційні підходи до вирішення екологічних проблем, які включають заходи, що спрямовані на більш економне та ефективне використання природного капіталу; більш ефективне використання ресурсів для мінімізації впливу на навколишнє природне середовище; впровадження інновацій для відновлення природного капіталу та вчасного запобігання його виснаженню.

- з метою збереження водно-болотних угідь, збереження і відтворення біорізноманіття, збільшення депонування вуглецю визначено основи Концепції збалансованого розвитку гідроекосистем і торфовищ. Обґрунтовано екологічну паспортизацію боліт, торфовищ і осушених земель України. В Інституті за участі професора Коніщука В.В. створено єдину в Україні торфотеку, яку нині готуємо для визнання як національне надбання. 


Підсумок і пропозиції:

Шановні колеги! Нині для України назріла гостра необхідність у визначенні нової стратегії розвитку аграрного сектору економіки на засадах збалансованого розвитку з мінімізуванням негативного впливу на агроресурси, які спричиняють викиди парникових газів і змінам клімату.

Потрібні рішучі дії і підтримка на державному рівні розроблення нормативно-правового, еколого-економічного, організаційного та наукового забезпечення і впровадження економічних стимулів за використання у виробництві екологічно безпечних, інноваційних, ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій. Ми навчилися орати, сіяти, збирати і переробляти вирощену сировину. Тепер життя вимагає від нас вирощувати, виробляти і зберігати сільськогосподарську сировину і продукцію але з урахуванням впливу на навколишнє природне середовище. Світ стурбований станом нашого довкілля. Наше завдання зберегти і примножити для наших нащадків рідну українську природу.

Доповідь академіка НААН Ярослава Михайловича Гадзала - схвалити.



Повернення до списку