Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN

Герілович Антон Павлович

Герілович Антон Павлович

Дата народження: 04 січня 1981

Звання: член-кореспондент

Посада: заступник директора з наукової роботи в Національному науковому центрі «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»

Вчене звання: професор

Науковий ступінь: доктор ветеринарних наук


Попередні посади: 

З 2002 р. працює у Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН (зараз Національному науковому центрі «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», м. Харків) на посадах:
07.2002-11.2002 р. – лікар ветеринарної медицини;
11.2002-10.2005 р. – аспірант з відривом від виробництва лабораторії біотехнології;
10.2005-12.2005 р. – молодший науковий співробітник лабораторії біотехнології;
12.2005-12.2005 р. - науковий співробітник лабораторії молекулярної діагностики;
12.2005-11.2006 р. – в.о. завідувача лабораторії молекулярної діагностики;
11.2006 – 03.2013 р. – завідувач лабораторії молекулярної діагностики (за результатами атестації);
03.2013 – 07.2013 р. – в.о. заступника директора з наукової роботи;
07.2013 р. – по теперішній час – заступник директора з наукової роботи.

Наукова діяльність: 

Кандидат ветеринарних наук з 2006 р. за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія.
Дисертацію захистив у спеціалізованій вченій раді Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків) на тему: “Хвороба Марека: індикація і вивчення біологічних властивостей збудника та розробка засобів діагностики».
Вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія присвоєно у 2007 р. Доктор ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія. Дисертацію захистив у 2011 р. у спеціалізованій вченій раді Національного наукового центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, м. Харків на тему: “ Експерементальне і теоретичне обгрунтування та розробка засобів епізоотологічного моніторингу, діагностики вірусних хвороб тварин та молекулярно-генетичного типування їх збудників (ортоміксо-, параміксо-,герпес-, цирко- та пестувірусна інфекції)”.
Професор за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія з 2015 р.
Герілович А.П. є автором та співавтором 266 друкованих праць, у т.ч. 141 - у фахових виданнях України, 10 монографій, одна з яких має гриф МОН “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за напрямом “Ветеринарна медицина” (лист № 1/11-1720 від 5.02.2014 р.), 17 - у фахових виданнях за кордоном.
Герілович А.П. успішно пройшов стажування з проблем біобезпеки, молекулярної діагностики інфекційних хвороб тварин, молекулярної епізоотології інфекційних хвороб тварин, філогенетичного аналізу (Інститут зоопрофілактики Венеції, м. Падуя, Італія (2008), Національний ветеринарний дослідницький інститут, м.Пулави, Польща (2008, 2014), Національний ветеринарний інститут, м. Уппсала, Швеція (2009), Інститут якості сільськогосподарської продукції, м. Вальдеоломос, Іспанія (2010), Національний інститут ветеринарної вірусології, м. Берн, Швейцарія (2011), Агенція охорони здоров’я Великобританії, м. Портон, Великобританія (2014).
Під керівництвом та за безпосередньої участі Геріловича А.П. підготовлено ряд нормативних документів для Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, зокрема, розроблено 18 методичних рекомендацій, 54 стандартні операційні процедури, 14 Національних та 6 галузевих стандартів України, подано пропозиції щодо змін та доповнень до Законів України “Про ветеринарну медицину” (2014 р.) та “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів” (2010 р.). Розроблено та зареєстровано в України 11 молекулярно-генетичних тест-систем для діагностики інфекційних хвороб тварин.
Герілович А.П. є заступником голови Вченої ради ННЦ “ІЕКВМ” та Спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 з захисту докторських та кандидатських дисертацій за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія, членом НМР Держветфітослужби України та Державної фармакологічної комісії України за секцією ветеринарних імунобіологічних препаратів Держветфітослужби України, головним редактором наукового журналу “Journal of veterinary medicine, biotechnology and biosafety” (ISSN 2411-0388), заступником головного редактора міжвідомчого наукового тематичного збірника “Ветеринарна медицина”, членом редколегії журналу “Agricultural Science and Practice”.
Герілович А.П. є членом Всесвітньої ветеринарної асоціації з птахівництва (з 2004 р.), Європейської асоціації молекулярних біологів (з 2006 р.), Європейської асоціації з біобезпеки (з 2012 р.), Американської асоціації з біобезпеки (з 2011 р.), Міжнародної федерації асоціацій з біобезпеки (з 2011 р.).
У складі авторського колективу ННЦ “ІЕКВМ” Герілович А.П. удостоєний Державної премії України у галузі науки і техніки за роботу «Розробка системи епізоотологічного моніторингу, імунопрофілактики та діагностики високопатогенного грипу птиці в Україні» (2009 р.).
Як виконавець та керівник приймав участь у реалізації 14 спільних наукових проектів за міжнародними грантами, у т.ч.: Р160 “Генетична варіабельність мікобактерій, виділених від тварин у радіоактивно забруднених зонах” (2007-2008), Р168 “Одержання антигенів та моноклональних антитіл з метою конструювання ELISA-тест-систем для діагностики хвороби Ауєскі” (2007-2008), Р-568 «Розробка рекомбінантної вакцини проти ньюкаслської хвороби» (2011-2015), Р-444, 444а, 444b «Мониторинг орто- та параміксовірусних інфекцій серед диких птахів Західного Причорномор’я» (2009-2015), 60228 «Генетична, епізоотологічна та біологічна характеристика ізолятів вірусу ньюкаслської хвороби, виділених в Україні» (2014-2016) та інших.
Приймає активну участь у реалізації міжнародного проекту «Зменшення біологічної загрози – технічна підтримка», який фінансується урядом США, а також міжнародної ініціативи «Глобальне партнерство G7», що реалізується за підтримки урядів країн Велікої сімки.
Підготував 4 кандидати наук, є консультантом 2 докторантів, керівником 5 аспірантів та 3 здобувачів.