Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN

Вінничук Дмитро Тимофійович

Вінничук Дмитро Тимофійович

Дата народження: 30 квітня 1937

Звання: член-кореспондент

Вчене звання: професор


Попередні посади: 

1959 - 1962 - працював зоотехніком-селекціонером, головним зоотехніком бурякорадгоспу
1962 - 1965 - навчався в аспірантурі при кафедрі розведення сільськогосподарських тварин Української сільськогосподарської академії
1965 - 1966 - асистент при кафедрі розведення сільськогосподарських тварин Української сільськогосподарської академії
1966 - 1971 - старший науковий співробітник відділу Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції
1971 - 1973 - старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту тва­ринництва Лісостепу і Полісся УРСР
1973 - 1975 - старший на­уковий співробітник Науково-дослідного сектору Української сіль­ськогосподарської академії
1975 - 1976 - завідувач лабораторії
1976 - 1981 - заступник директора з наукової роботи Українсько­го науково-дослідного інституту розведення та штучного осіменіння великої рогатої худоби (м. Бровари Київської області)
1981 - 1989 - завідувач кафедри Української сільськогосподарської академії
1989 - 1992 - директор Українського науково-дослідного інституту з племінної справи у тваринництві
1992 - завідувач від­ділу Інституту агроекології та біотехнології УААН

Наукова діяльність: 

У 1965 р. в Українській сільськогосподарській академії захистив кандидатську дисертацію на тему: «Сочетаемость при подборе в заводском стаде»
У 1985 р. у Всесоюзному науково-дослідному інституті розведення і генетики тварин (м. Ленінград-Пушкіно) — докторську дисертацію на тему: «Селекционно-генетические факторы повышения молочной продуктивности симментальских коров»
Розробив нові теоретичні положення щодо принципів і методів збереження генофонду тварин, функціонування породи тварин як біологічної системи, алгоритм розрахунку мінімальної кількості лі­ній у породі великої рогатої худоби; сформулював основні етапи фор­мування нової породи, що створюється методом складного відтвор­ного схрещування, на момент апробації її як нового селекційного досягнення; обґрунтував необхідність інтенсивного гілкування но­востворюваної лінії вже на перших етапах її виведення (сини — ону­ки — правнуки) незалежно від того, «коротка» чи «довга» ця лінія; сформулював основні зоотехнічні, організаційні, соціальні та інші передумови формування нової галузі тваринництва України — спеці­алізоване м'ясне скотарство
Розробив і реалізував низку нових способів оцінки генотипу бугаїв-плідників (друга функція нормованого відхилення); поєднання ліній (метод дисперсійного аналізу), аналізу відтворної здатності окремих корів і стада в цілому на будь-яку дату року; запропонував оцінку ста­тевого диморфізму в скотарстві (спеціальні формули); методи відбору високопродуктивних корів; систему розрахунку тісноти інбридингу при врахуванні 4 і більше рядів родоводу
Сформував власну наукову школу
Підготував 15 кандидатів і 6 док­торів наук


Почесні звання, нагороди:: 

- 1990 - обраний членом-кореспондентом УААН Відділення тва­ринництва
- Член редколегій низки наукових збірників і журналів, експертної ради ВАК України (1998-2003), спецради при НАУ (з 1992 р.)
- Нагороджений медаллю. Лауреат Премії УААН «За видатні досяг­нення в аграрній науці» (2001)


Публікації: 

- Опублікував понад 500 наукових праць, у тому числі 23 книги, монографії та підручники, словники
- Автор 5 патентів України і 22 автор­ських свідоцтв на винаходи
- Співавтор низки селекційних досягнень у тваринництві