Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN

Гулюкін Михайло Іванович (Російська Федерація)

Гулюкін Михайло Іванович (Російська Федерація)

Дата народження: 04 листопада 1994

Звання: іноземний член

Посада: директор Всеросійського науково-дослідного ін­ституту експериментальної ветеринарії ім. Я. Р. Коваленка Російської академії сільськогосподарських наук

Вчене звання: професор

Науковий ступінь: доктор ветеринарних наук


Попередні посади: 

1970 - 1972 - головний ветеринарний лікар колгоспу «Червоний Жовтень»
1972 - 1973 - головний ветеринарний лікар Перемишльського району
1973 - 1976 - навчався в аспірантурі Науково-дослідного інституту ветеринарії на очній формі навчання
1976 - 1988 - спочатку молодший, потім старший науковий співробітник лабораторії з ви­вчення лейкозів сільськогосподарських тварин
1988 - 1992 - провідний науковий співробітник Центрального відділу лейкозів, порівняльної та експериментальної онкології сільськогосподарських тварин
1992 - 1994 - заступник директора Все­російського науково-дослідного інституту експериментальної ветерина­рії
1995 - 2002 - завідувач комплексної лабораторії з вивчення лейкозів і злоякісних пухлин сільськогосподарських тварин
2002 - директор Всеросійського науково-дослідного ін­ституту експериментальної ветеринарії ім. Я. Р. Коваленка Російської академії сільськогосподарських наук

Наукова діяльність: 

У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію
Один із перших запровадив у практику наукових досліджень такі методи, як авторадіографія на світовому рівні, радіометричний метод вивчення синтезу ДНК і РНК у лімфоцитах крові здорової і хво­рої на лімфолейкоз рогатої худоби й короткострокового їхнього куль­тивування
Під його керівництвом і за безпосереднім сприянням ла­бораторія лейкозології Всеросійського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії ім. Я. Р. Коваленка Російської академії сільськогосподарських наук стала і залишається провідною лаборато­рією країни, де ведеться підготовка наукових кадрів не лише для Росій­ської Федерації, а й країн СНД.Провідний вчений у галузі ветеринарної лейкозології, зробив ваго­мий внесок у вивчення етіології і патогенезу, розробку засобів і методів діагностики, системи оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу
Під його керівництвом підготовлено 4 докторів і 12 кандидатів наук


Почесні звання, нагороди:: 

- 1990 - здобув науковий ступінь доктора ветеринарних наук
- 2000 - присвоєно зван­ня професора
- 2007 - обрано іноземним членом УААН Відділення ветеринарної медицини та зоотехні
- 2003 - член-кореспондент
- 2007 - дійсний член (академік) Російської академії сільськогосподарських наук
- Голова вченої ради, спеціалізованої вченої ради Всеросійського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії ім. Я. Р. Кова­ленка Російської академії сільськогосподарських наук, координаційної ради з інфекційної патології сільськогосподарських тварин, бджіл і риб
- Координатор Науково-дослідної роботи з проблем лейкозів сільськогос­подарських тварин у Російській Федерації і країнах СНД
- Голова секції Відділення ветеринарної медицини Російської академії сільськогоспо­дарських наук «Інфекційна патологія тварин»
- Член бюро Відділення ве­теринарної медицини Російської академії сільськогосподарських наук, редколегій низки наукових видань
- За значний внесок у розвиток фундаментальних і прикладних досліджень у галузі ветеринарної медицини і плідної співпраці між вченими Росії, Білорусі й України за рішенням вчених рад Вітебської державної академії ветеринарної медицини (2007), Харківської державної зоове­теринарної академії (2008) і Московської державної академії ветеринарної медицини і біотехнології ім. К.І. Скрябіна (2010) М. І. Гулюкіну присвоєно звання почесного професора вищеназваних академій
- Нагороджений медалями «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» (1965), «Ветеран праці» (1989), «В пам'ять 850-річчя Москви» (1997), ВДНГ (ВВЦ), Золотою медаллю Міністерства сільського господарства Російської Федерації (2009)


Публікації: 

- Автор понад 280 наукових праць, у тому числі 10 монографій; має 18 авторських свідоцтв і патентів