Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN

Мельничук Дмитро Олексійович

Мельничук Дмитро Олексійович

Дата народження: 05 листопада 1943

Звання: академік

Посада: ректор Національного універ­ситету біоресурсів і природокористування України (колишній НАУ)

Вчене звання: професор

Науковий ступінь: доктор біологічних наук


Попередні посади: 

1965 - ветеринарний лікар насіннєвого радгоспу ім. Жданова Вінницької області
1965 - 1968 - навчався в аспірантурі при кафедрі біохімії Української сільськогосподарської академії (УСГА)
1968 - 1969 - асистент кафедри біохімії УСГА
1969 - 1972 - молодший науковий співробітник відділу біосинтезу і біологічних властивостей білків Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна HAH Укра­їни
1972 - 1982 - старший співробітник цього самого інституту
1979 - 1982 - завідувач кафедри біохімії УСГА (за сумісництвом)
1982 - 1984 - завідувач лабораторії (відділу) регуляції обміну речо­вин Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна HAH України
1984 - 1992 - ректор Української сільськогосподарської ака­демії та за сумісництвом завідувач лабораторії (відділу) регуляції обміну речовин Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна HAH Украї­ни (на громадських засадах)
1992 - 1994 - ректор Українського державного аграрного університету (УДАУ, колишня УСГА)
1994 - 2008 - ректор Національного аграрного університету (НАУ, ко­лишній УДАУ)
1995 - 1996 - за сумісництвом був віце-президентом УААН
1996 - член Президії УААН
2001 - віце-президент УААН за сумісництвом

Наукова діяльність: 

У 1968 р. в УСГА захистив кандидатську дисертацію на тему: «Влияние активизации процессов карбоксилирования на некоторые показа­тели обмена веществ и продуктивность животных» та отримав науко­вий ступінь кандидата біологічних наук
У 1974 р. отримав звання стар­шого наукового співробітника, у цьому самому році в Інституті біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України (м. Київ) захистив докторську ди­сертацію на тему: «Углекислота как фактор регуляции обмена веществ животных»
Вивчає молекулярні механізми регуляції обміну речовин в організмі тварин і людей та пошук і розробка способів корекції їхніх порушень
Під його керівництвом підготовлено 22 кандидати та 10 докторів наук


Почесні звання, нагороди:: 

- 1978 - отримав науковий ступінь доктора біологічних наук
- 1984 - присвоєно вчене звання професора
- 1990 - обрано членом-кореспондентом УААН (біохімія)
- 1990 - обраний академіком УААН Відділення ветеринарної медицини (годівля, фізіологія і біохімія)
- 1997 - Академік Національної академії наук України (біохімія)
- 1984 - лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
- 1990 - заслужений діяч науки і техніки України
- Має нагороди - орден Держави та Золоту зірку Героя України (2003), орден Ломоносова (РФ) (2008), орден Франції «За заслуги» (2008), з 2009 р. повний кавалер орденів України «За заслуги» III (1997), II (1998), І ступенів (2009)
- Був засновником і Президентом, а те­пер - почесний Президент Всесвітнього консорціуму установ вищої аграрної освіти та досліджень (ОСНБИА)
- Є членом колегії Міністер­ства аграрної політики та продовольства України, атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з питань при­своєння вчених звань, Президії НААН, Президії Комітету з питань державних премій України в галузі науки і техніки (голова секції «Біо­логія»), обирався депутатом Київської міської та обласної рад.Д. О. Мельничук є почесним доктором університетів: Берлінсько­го ім. Гумбольдта (Німеччина), Гентського (Бельгія), Люблінського університету природничих наук (Польща), Російського державного аграрного університету - МСГА ім. К. А. Тимірязєва, Астраханського технічного університету (РФ), а також почесним професором університетів штатів Айова і Арканзас (США), Варшавського університету наук про життя, Казахського аграрного університету та виїзним про­фесором Токійського аграрного університету (Японія)
- Член Вищої ради при генеральному директорові ФАО ООН, почесний сена­тор Сенату штату Луїзіана (США)


Публікації: 

- Автор (співавтор) близько 600 наукових праць, має 48 патен­тів, 10 підручників і монографій